"червень" - юрій старостенко та "червень" - галина могильницька. що спільного ? чим вони відрізняються?

у творі і віршах у них спільного,що візьме пензлик невеликий і розмалює суницю,травичку,що вишні червоніють.і ще що було жарко в червні.

Відповідь:

Писала раніше на цьому ж сайті для когось іншого. Можуть бути опечатки і проблеми з комами :-)

Здоров будь, козаче Павло!  

Саме так хочеться до тебе звернутись. Не Павлусь, а саме Павло. Тому що за те страшне літо, яке все змінило у твоєму житті, ти з маленького хлопчика Павлуся  змушений  був стати  дорослим і сміливим  козаком Павлом. Я пишу тобі цього листа, щоб сказати, що ти дуже хоробрий, відважний і вірний. Саме твоя вірність і любов до рідного краю, родини, традицій і звичаїв  свого народу до тобі  вистояти в ці страшні дні.  Я вражена тим, що ти не побоявся один відправитися в Крим на пошуки  рідної сестри Ганусі. А ще ти розумний і хитрий. Адже це було дуже кмітливо зробити так, щоб самі татари шукали твою сестру. Думаю, що Ганусі  дуже поталанило мати такого брата як ти. І не лише їй. Коли ти віддавав старшому братові Петрові бублик з медом, який ще беріг запах маминих рук, рідної домівки, моє серце кровʼю обливалося.  Цей бублик – це все що залишилося тобі і братові на спомин про маму, яку так по звірячому вбили татари. І хоч твоя щирість, наївність, а то й впертість інколи слугували тобі погану службу, та все ж саме вони до привернути до себе серця багатьох людей. Адже, навіть жорстокий і підлий вчинок зрадника Карима,  привів тебе до людей, які до тобі у пошуках сестри.  А ще ця історія навчила тебе прощати. А це також потрібно вміти. Не даремно навіть сотник Не-доля, який мало тебе знав, сказав після твоєї втечі до Криму: «Як хлопець з цього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде...». Сподіваюся, що так у твоєму житті і сталося.  

Пояснення:

Роль художньої літератури в житті нації й людини важко переоцінити. першим нашим книгам майже тисяча років. славетного  київського князя  ярослава народ нарік мудрим через його освіченість і любов до читання. не випадково цей державний діяч особливу роль надавав книзі, адже в ній — мудрість поколінь, естетика і втіха. відомо, що бібліотека ярослава мудрого, яку й досі не знайшли, налічувала сотні томів і вважалася справжнім скарбом не лише через те, що процес виготовлення кожного з них був складним і тривалим, а й тому, що наші пращури усвідомлювали: книга — рушій поступу.промовистим щодо ролі художньої літератури та її творців є вислів остапа вишні: «тарас шевченко! досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю». справді, прихід у літературу т. шевченка змінив хід історії україни: його слово пробуджувало національну свідомість і гартувало людську гідність у мільйонів людей — від простих селян, багато з яких знали його вірші напам'ять, і, безумовно, до високоосвіченої інтелігенції. літературі як виду мистецтва властиві ідейність, образність, емоційність. твори красного письменства мають «викликати в душі читача  живі образи  тих людей чи речей, які нам малює поет, і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета у хвилі, коли творив ті образи» (і. франко). художні образи та втілені в них ідеї не повторюють чи копіюють нашу дійсність у літературному творі; пишучи повість чи поему, майстер слова створює  нову естетичну дійсність, що вбирає в себе свій час і є носієм загальнолюдських цінностей. змальована письменником дійсність реалізується лише в особі читача, без якого вона мертва. як же виявляється мистецька самобутність письменника у створюваному ним художньому світі? кожен із майстрів слова послуговується різними  мовними  ресурсами для творення образів (зокрема, зорових): тропи, синтаксичні фігури, віршована чи прозова форма тощо — унаслідок цього виникають різні образи, кожен із яких по-своєму красивий, естетично вартісний. отже, ідейність, образність, емоційність здатні захоплювати читача, впливати на його виховання.вивчаючи шкільний курс української літератури, ви маєте навчитися аналізувати художні твори різних епох, митців і стилів, що вам стати підготовленими читачами. передусім з'ясовують його  тему(у ліричному творі — провідний  мотив  або кілька мотивів), визначають головну  ідею  твору й порушені в ньому  проблеми, особливості  композиції, характеризують  героїв  через їхні вчинки, міркування, зовнішній вигляд, мову тощо, визначають мовні  художні засоби, адже мова — «першоелемент  літератури».аналізуючи літературний твір, завжди зважають на  історичний контекст  — тобто епоху, коли його було написано, адже в такому разі читач сприймає твір із часових позицій: умови написання, історична епоха, національні пріоритети тощо. у дев'ятому класі ви прочитаєте твори різних епох — від найдавніших часів (біблійні легенди, «повість минулих літ», козацькі літописи, твори г. сковороди) до останніх двох століть (твори і. котляревського, г. квітки-основ'яненка, м. гоголя, т. шевченка, п. куліша, марка вовчка, і. багряного та і отже, ви вивчатимете українську літературу за хронологічним (часовим) принципом.під час аналізу художнього твору важливим є й естетичний контекст. поняття  естетичного пов'язане передусім із красою, доладністю, витонченістю й довершеністю. кожна літературна епоха має спільні й водночас відмінні пріоритети в естетичному осягненні дійсності. скажімо, у середньовічній літературі оспівувалася краса божественна, духовна, в епоху відродження надавалася перевага зовнішній красі, її гармонії з внутрішньою, довершеності ліній і форм, у xix й xx ст. на перший план вийшла естетика людини як індивідуального й неповторного створіння. ці естетичні уподобання поширювалися й на інші види мистецтв — архітектуру, музику й особливо живопис. простежте зміщення естетичних пріоритетів на прикладі репродукцій картин різних епох.