Щось собі гуляє у зеленім гаї. отаке вухате, отаке хвостате, будь-кого малого може налякати. щось собі гуляє, щось собі блукає, що воно і звідки- те ніхто не знає.ганна чубач кого авторка називає вухатим і

  мабуть це швидше всього вовк.

література, особливо якщо говорити про нашу, вітчизняну українську літературу, має безліч героїв, які викликають інтерес і симпатію. далеко не завжди ці герої володіють якимись високими людськими якостями, зовсім не обов’язково вони повинні викликати бажання наслідувати їх приклад. тим не менш, дуже часто такі герої опиняються улюбленими по іншим причинам. так сталося і зі мною. моїм улюбленим героєм стало головна дійова особа твору ярослава стельмаха під цікавою назвою «митькозавр із юрківки, або химера лісового озера» – сергій стеценко.

мені дуже саме цей твір. він добре розповідає про дитинство, про пригоди хлопців у часи, коли весь світ навколо настільки цікавий і захоплюючий і коли так хочеться дізнатися якомога більше корисної інформації про весь цей світ. такий стан і ставлення до життя абсолютно нормальний, логічний і послідовний. дитинство створено саме для того, щоб пізнавати світ навколо, черпати з нього інформацію, вчитися думати і робити правильні висновки щодо життя. головна дійова особа твору веде розповідь від першої особи, а саме це сергій стеценко, який пройшов дуже захоплююче дитинство зі своїм другом дмитром омельчуком. саме з цієї причини мені і сподобався цей герой – він займався тим, чим і потрібно в його віці. думається, що всі ті пригоди, які сталися з ним в його дитинстві, стали для нього в цілому надзвичайно корисними, справили істотний вплив на його подальший розвиток і дуже в майбутньому.

втім, варто відзначити, що діти, як і дорослі люди, бувають дуже різними. серед них зустрічаються і негідники, і ті, хто обманює, псує своїх близьких, робить їх життя більш складним. дуже багато серед людей і брехунів. якби головний герой твору був таким, він ніколи і ні за що б мені не сподобався. але він таким, звичайно, ніколи не був. навпаки, сергій був чесною і відкритою людиною, він не боявся визнавати реальність і вже точно нікого сильно не обманював. крім того, йому та його другові дмитру також було притаманна й інша надзвичайно важлива якість – вони були людьми дуже сміливими. в кінці твору, коли виник ризик утоплення того, хто розігрував їх і хотів налякати, вони зовсім не зникли де б то не було, вони сміливо кинулися йому на , тим самим практично врятували його життя. сміливі люди завжди викликають симпатію, а тому це теж можна записувати в переваги сергію.

у кожному літературному творі можна виділити певних людей, які викликають симпатію й інтерес. але серед всіх їх найбільш улюбленим мною героєм є сергій стеценко. він володіє безліччю корисних людських якостей, а тому й викликає таке приємне ставлення

Сатира   (лат. satira, від satura — суміш, усяка всячина) — особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного. у вузькому розумінні сатира — твір викривального характеру. сатира спрямована проти соціально шкідливих явищ, які гальмують розвиток суспільства, на відміну від гумору, вона має гострий непримиренний характер. часто об'єктом сатири є антиподи загальнолюдської моралі, пристосуванці, лицеміри, ренегати і зрадники, явища, які не відпові естетичному ідеалові. у сатиричних творах широко використовується художня гіперболізація, яка є основою сатиричної типізації, шарж, гротеск. сатира зародилася в усній народній творчості. високого рівня досягла в літературі античних часів (аристофан, петроній, лукіан). розквіт сатири в західноєвропейській літературі пов'язаний з іменами дж. бокаччо, ф. рабле, ж.-б. мольєра, дж. свіфта, вольтера, г. гейне, в. теккерея, а. франса, марка твена, б. шоу, г. манна, я. гашека та ін. з-поміж українських письменників — іван вишенський, григорій сковорода, і. котляревський, г. квітка-основ'яненко, є. гребінка, л. глібов, т. шевченко, і, франко, леся українка, м. коцюбинський, лесь мартович, в. самійленко, остап вишня, в. винниченко, в. чечвянський, о. чорногуз та ін.  (літературознавчий словник-довідник /р.т. гром'як, юл. ковалів та ін. — к: вц «академія», 1997). сатира використовується з метою викриття серйозних особи-апісних та суспільних вад, до яких народ ставиться з непримиренністю. серед недоліків людського характеру це — підлість, підступність, зрадництво, захланність, лицемірство та ін.; з-поміж явищ суспільного життя — підлабузництво, підкупність, хабарництво, деспотизм тощо. сатирично висміюються несправедливі судді, немилосердні пани, бездушні чиновники, неправедні священнослужителі.