Написати написати продовження оповіданню сім'я дикої качки

Продовження  оповідання євгена гуцала                                                                    «сім’я дикої качки» приїхавши додому юрко відчував велике почуття досади, що так і не вибачився перед подругою. а тим часом тося у селі також мучила себе відчуттям що вона зробила,щось не правильно. друзі зрозуміли, що вони повинні були вибачитися один перед одним, але не могли, бо були далеко один від одного. через місяць почався навчальний рік, але юрко не пішов у школу тому, що захворів. тося про його хворобу дізналася від бабусі, і дуже жаліла, що не може підтримати його. на вихідних бабуся запропонувала внучці поїхати до міста та навідати хворого друга. постукавши в двері, дівчинка хвилювалася як юрко сприйме її приїзд, чи не тримає він на неї бувалу образу. юрко відкрив двері і побачив дівчинку з русявим волоссям та одягнену у гарне червоне пальто (якщо чесно вона була схожа на червону шапочку) із банкою смачного малинового варення. юрко впізнав у цій постаті свою найкращу подругу тосю. хлопчик дуже зрадів і не дивлячись на те що був хворий обійняв подругу і сказав таке довгоочікуване: «пробач мене! ». тося також відповіла взаємністю. юрко запросив подругу на смачнючі вареники з вишнями, які зробила сьогодні мама.  потім вони декілька годин поспіль розповідали про те, що вони відчували після розтавання. юрко сказав: -            як мені жаль, що я допустився такої помилки із тими беззахисними каченятами. у відповідь тося розсміялась і відповіла: -            не турбуйся ти так. твої каченята цілі та здорові. -            як це? -            а ось так. і тепер вони весь час приходять до мене в гості і граються поряд із моїми свійськими тваринками. тепер вже юнака не мучила совість за те, що він зробив з малими каченятами, а знав що вони вже майже дорослі, самостійні каченятка.

1. рішення остапа. 2. гвалт у панському маєтку. 3. байдужість народу до своєї тяжкої долі. 4. остання мить перед розставанням. 5. згадка з дитинства остапа. 6. втеча соломії разом з коханим. 2. 1. осіння ніч 2. в очікуванны переправи 3. з’явлення човна 4. козацькі вартові 5. у млині якима 6. переїзд 7. поранення остапа 3. 1. втеча від варти 2. перев’язування рани 3. соломія шукає шляху 4. пожежа у плавнях 5. марення остапа 6. остап віч-на-віч із вовком 7. думки і бажання героя 4. 1. хатина циган. 2. благання циган соломією. 3. остап під опікою старої циганки. 4. побут циган. 5. соломія вирушає на заробітки. 6. арешт. 5. 1. домовленість. 2. соломіїні радощі. 3. арешт остапа. 4. соломія турбується про визволення остапа з «конаку». 5. підготовка до визволення. 6. річка. 7. поєдинок з вартою турецького човна. 8. смерть соломії та івана. епілог 1. маленька халупка. 2. вітер. 3. остап — старий дід.

Мойсей» франко аналіз літературний рід «мойсей» франко: ліро-епос жанр «мойсей» франко: філософська поема тема «мойсей» франко: зображення «смерті мойсея як пророка, не признаного своїм народом». ідея «мойсей» франко: визволення українського народу з-під колоніального гніту як головна мета. головні герої «мойсей» франко: ліричний герой, пророк мойсей, новий поводир єгошуа, єгова (бог), авірон та датан — мойсея, єврейський народ, азазель (демон пустелі) композиція: пролог і двадцять пісень віршовий розмір «мойсей» франко: анапест; пролог – ямб проблематика: буття особи і нації воля і рабство життя і смерть рік написання «мойсей»:   1905   поема «мойсей» написано в річищі неоромантичної стильової течії. франко по-новому трактує проблему волі і рабства, яка набуває філософського виміру. розповідач переконливо зображує, що духовне поневолення набагато страшніше за фізичне рабство. поема «мойсей» була написана під враженням скульптурою мойсея мікеланджело буонарроті