Як климко урятувався з дівчиною під час облави

без слова опору попадали тухольці ниць додолу, похапавши ратища

в руки. стріли ще сипались якийсь час, а відтак перестали — знак,

що передній ряд почав спинатися горі драбиною. дух у собі запираючи,

лежали тухольці й дожидали ворогів. ось чути вже скрип щаблів, сапання

мужів, брязкіт їхнього оружжя — і звільна, несміло виринають перед

очима лежачих мохнаті кучми1 2, а під ними чорні, страшні голови з маленькими

блискучими очима. очі ті тривожно, несхибно, мов закляті,

глядять на лежачих тухольців, але голови піднімаються вище, чимраз

вище; уже під ними видніються рамена, плечі, окриті мохнатими кожухами,

широкі груди, — у тій хвилі зі страшним криком зриваються тухольці, і ратища

їхні разом глибоко тонуть у грудях напасників.

ну я не знаю чи це !

жила была девочка которую звали катюша.была суровая зима и у девочки закончились занятия в школе. она любила животных. и один раз , когда она шла домой , она увидела прекрасного филина. тогда катюша решила покормить его . филин был худой , и маленький. похоже что он выпал из гнезда. но когда девочка подняла голову , она не увидела ни одного гнезда. и тогда она решила забрать его к себе . не остовлять же бедолагу на холоде. он рос быстро. и когда наступило лето , девочка отпутила того на волю. и каждую зиму катюша видит его в окно около кормушки в которой лежат для него лакомства.

укр. версия

жила була дівчинка, яку звали катюша.була сувора зима і у дівчинки закінчилися заняття в школі. вона дуже любила тварин. і один раз, коли вона йшла додому, вона побачила прекрасного пугача. тоді катюша вирішила погодувати його . філін був дуже худий, і маленький. схоже що він випав з гнізда. але коли дівчинка підняла голову , вона не побачила жодного гнізда. і тоді вона вирішила забрати його до себе . не залишати ж бідолаху на холоді. він ріс дуже швидко. і коли настало літо, дівчинка відпустила того на волю. і щозими катюша бачить його у вікно біля годівниці в якій лежать для нього ласощі.