Прикладом індивідуалізованої мови у творі "наталка полтавка" є

Основні дійові особи:Маруся — головна героїня твору, гарна молода дівчина;Наум Дрот — багатий селянин, батько Марусі;Настя — мати Марусі;Василь — хлопець–сирота, коханий Марусі;Олена Кубраківна — подруга Марусі.Наум Дрот був добрим працьовитим парубком: ніколи не пив, часто ходив до церкви. За це нагородив його бог хорошою дружиною – слухняною та хазяйновитою Настею, яку він любив усім серцем. В них довго не було дітей, але нарешті народилась дочка, Маруся. Настя та Наум були безмежно щасливі і вдячні за свою дитину. Маруся виросла дуже красивою та працьовитою дівчиною, як і її батьки. Вона була також і скромною: не ходила на вечірки, поважала старших.Одного дня Маруся все ж пішла на весілля своєї подруги, бо була дружкою. Там вона познайомилась з Петром, який був боярином на весіллі. Вони одразу закохалися і не зволили очей одне з одного, але обоє соромились заговорити. Врешті Василь насмілився і підійшов до Марусі з горіхами і запитав: "Чи чіт, чи мишка?" Маруся промовила: "Чіт!" і взяла із Василевої жмені горіхи. Подруга Марусі, Олена, розповіла їй, що Василь свитник, хазяїн, на якого він працює в місті, хоче віддати за хлопця свою дочку. Це засмутило Марусю, але після цього Василь знову підійшов до неї і натякнув, що закоханий в неї.Наступного дня Маруся та Олена пішли до міста на базар. На дорозі їх перестрів Василь і пішов до міста разом з ними, нібито для того, щоб оборонити від дикої собаки. На базарі Василь купив усе, що Марусі було потрібно і допоміг нести кошики дівчат. По дорозі назад, поки Олена ходила забирати батькові черевики від шевця, Маруся та Василь зізнались одне одному в коханні. Василь розвіяв тривоги дівчини, пояснивши, що він не збирається одружуватися з дочкою свого хазяїна. Вони домовились зустрітись ввечері на озерах.

Надеюсь

  про які звичаї та традиції йдеться у повісті "гуси-лебеді летять"?

  у творі м. стельмаха "гуси-лебеді летять" читач поринає у дитинство автора - часи, коли шанувалися українські традиції. читаючи твір, ми маємо змогу познайомитись зі звичаями та традиціями українців. твір насичений прислів'ями та приказками. ось деякі із них:

-сто друзів - це мало, один ворог - це багато.

-над шкурою дрижати - людиною не жити.

-де не посій, то вродиться.

  ці влучні народні вислови дозволяють нам пізнати чим жив народ, який світогляд мав. вміло автор передає і розуміння сенсу життя, особливості побуту українців. так, матір хлопчика каже: "хоч ми й бідні, та маємо квіти і в городі і на комині, і на полотні, яке зодягає нас". з особливою любов'ю наші предки ставились до землі, мали давні традиції її обробки. батьки михайлика розуміють, що земля - їхня годівниця, тому дотримуються усіх звичаїв, пов'язаних із її обробкою