Написать основну думку, метафори, порівняння і повторення у вірші в.симоненка "перехожий". , надо. за ранее .

  тема: зображення різного ставлення людей до перехожого (індивідуальність), який, ідучи ідея: уславлення співчуття, розуміння горя іншого; засудження жорстокості, ненависті, заздрості, зла., раптово спіткнувся. основна думка: в суспільстві завжди є люди, які співчувають чужому горю або, навпаки, насолоджуються тоді, коли хтось раптово спіткнувся, з кимось трапилось лихо.метафори: "струменіла дорога", " текла2, "співали ноги", "тиша музику берегла"; "планети грядуть на орбиті" епітети: "жадібні очі", "шалена радість", 2щастя", "сміхом гарячим", "по -лускана земля", "співчувати вбого", 2чужа біда2. повтори: "як він ішов..", "з  ", "і ні"

Зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, інтернету. тому часто доводиться чути, що інтернет та книжка стали ворогами. мовляв, інтернет витіснить надруковану книгу. а я думаю, що це абсурд. раніше те саме казали про телебачення. але минули роки, а люди, в яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці, читають. а не читають книг ті, хто й без телевізора та інтернета нічого б не читав. просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер роблять це в інтернеті та граються смартфонами. я вважаю, що інтернет, навпаки, є книзі. зараз будь-який твір літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати. наприклад, твори для шкільної програми. раніше для цього потрібно було йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. а тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною книгою».отже, книги стали доступніші завдяки інтернету. ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить «живу». монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця. інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше свято. в ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. її можна взяти до рук, погортати, вона пахне друкарнею. я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився інтернет. я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому . а тепер попросиш книгу, а у відповідь: «скачай в інтернеті». не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав.

    цитатна характеристика сергія із твору "митькозавр із юрківки, або химера лісового озера" ярослава стельмаха.     "е, ні, який же він худющий. а то ж ніби й волосся було русяве, а це потемніло". - "це ж не приятель його, сергій."     "ет, тобі аби смішки. несерйозна ти людина."     "спиш! йому довірили пост, а він та як ти міг! а якби це на війні? ! хіба з таким підеш у розвідку? ! "     "мені нічого було відповісти. приголомшений, картаючи себе за негідний вчинок, я принишк у курені мене пік сором: ну як, як я, нещасний, міг заснути! підвів товариша, втратив його довір'я. горе мені! "     "докори совісті люто вгризались у моюдушу, шматували її на дрібні клаптики."      "вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані мислі зароїлись у голові: "ну що я, - думалось мені, - у порівнянні хоча б із оцим деревцем? якась комаха! а в порівнянніз цілим лісом? якийсь мікроб. а в порівнянні з земною кулею? "     "а зоологія, по твоєму краща? я одного разу поглянув у підручник - там якісь кишковопорожнинні, гадюки - бридота маєш бажання, то й читай собі, скільки влізе."      "куди, ти назад! ти що, збожеволів! щоб під воду затягло? як дурне теля? не здумай лізти! - тягнув я його [митька] що було сили."          "але ж не ризикувати життям! "