Нужен твир на тему моє призначення в житті

Твір «у чому призначення людини» або "покликання людини"кожна людина хоче прожити своє життя недаремно, хоч і розуміє це кожен по-своєму. нам дано дуже багато, перед нами лежать мільйони доріг. важко визначити, якою саме піти, чому присвятити свій час та сили. мені здається, у кожної людини є своє призначення, бо всі ми різні, унікальні. та є й таке, що об’єднує нас усіх.ми всі хочемо мати те, що робить нас щасливими – близьких людей, друзів, затишний будинок, цікаву роботу. кожна людина прагне досягти успіху. і я вважаю, це цілком можливо, адже кожен з нас має свій власний талант. інколи в людини не має можливості його розвивати, наприклад, тому що вона обирає якусь непідходящу їй діяльність заради великих грошей чи за наполяганням батьків. але потім вона напевне є про те.а ось людина, яка живе у згоді зі своїм внутрішнім «я», зі своїм покликанням, відчуває себе щасливою. про це казав ще г. сковорода, більш того, все його життя було яскравою ілюстрацією цього твердження. тож, перше призначення людини – це розкрити свої здібності, свій талант, бо це робить її повноцінною.на мою думку, ще одне призначення людини – це відповідальність. чому? бо людина – найбільш могутня істота на землі. вона пізнала багато таємниць світоустрою. проте в процесі цього людство нанесло великої шкоди природі –   було забруднено повітря, воду та ґрунт, знищено багато видів рослин та тварин. тепер ми маємо відновлювати здоров’я нашої планети, а також зробити так, щоб уся наша подальша діяльність була лише на благо і нам, і навколишньому середовищу. життя завжди непередбачуване та готує для нас багато сюрпризів, приємних та не дуже. пройти крізь усі випробування с гідністю – ото справжнє призвання людини.

  українській літературі є ціла низка жіночих образів, які уособлюють вірність, красу, мужність, любов до рідного краю. серед жіночих образів нелегкої долі, але відданих україні, є образ роксолани. уперше з образом роксолани я познайомилась, коли дивилася з сім'єю фільм «роксолана». у фільмі цей образ створила на екрані ольга сумська. і мені здалося, що роксолана-сумська затьмарює образ літературний, і тоді я почала уважно перечитувати роман п. загребельного «роксолана». читаючи однойменний роман п. загребельного, я все більше і більше закохувалася в образ цієї жінки, яка боролась за свою особистість. я вже знала, що прообразом цієї героїні була настя лісовська — донька священика із рогатина. я була сповнена гордості за наших українок, які мали добру душу, вольовий характер, були мужніми і наділеними багатим розумом. я уявляю, як нелегко було стати їй султаншею, адже до неї найвища влада ніколи не належала жінці. здобувши владу, роксолана не забуває про рідний край, намагаючись, чим може, . хіба можна не полюбити цей образ? образ жінки красивої, волелюбної, яка долає любов'ю і розумом усі бар'єри на своєму шляху. ця жінка захоплює мене всім: і образом жінки — вірної дружини султана, і образом матері — як матір своїх синів, і образом господині, яка дає лад в домі, і образом жінки-друга, яка підтримує свого чоловіка, намагаючись дати корисну пораду, підтримати його душевні сили. мені подобаються в нашій літературі образи розумних, красивих, благородних постатей, а роксолана була саме такою. нею пишався чоловік, її поважали і поважають не одне покоління турків, нею захоплюємося і пишаємося ми, українці, її далекі нащадки. 

Мій улюблений куток природи це мое село в бабусі, там гарно весело, там я бабусі у грядці, у і, і обожнюю с дідусем купатися в річці, він мені навіть розповів міф про цю річку, що колись давно тут біля річки була церква, але вона яккось втонула, я в це не зовсім вірю, але що колись дізнаюся правду.ще там я граюсь зі своімі однолітками , але іх мало томущо це малесеньке село знаходится біля лісу, а біля лісу живуть лісник і не дуже багато людей. до бабусі я іду на канікули влітку день в кінці червня. от і все, вот такий мію улюблений куточок природи і краси моеї батькі