Які риси притаманні романтичному герою?

Добро, порядність, чесність, героїзм, вихованість, чуйність, ніжність, розум..

Кінь шептало – головний герой твору під назвою «білий кінь шептало». незважаючи на те, що автор використав образ коня, він наділив його рисами і характеристиками, які, як правило, характерні для людей, а не тварин. думається, що такий літературний прийом цілком вийшов, бо в кінцевому підсумку на виході алегоричний образ білого коня на ім’я шептало вийшов досить сильним і ефектним, він недалеко пішов від образу людини. образ має безліч цікавих людських якостей і піднімає деякі проблеми життя людини. перше, що обов’язково необхідно сказати про цього коня, це те, що він не був звичайною твариною, такою же, як і інші коні. він володів білим кольором. як відомо, колір має велику важливість для коня, адже білі коні є великою рідкістю і дуже рідко використовуються для роботи, особливо такої важкої, яка була доручена коню шептало. тим не менш, кінь все-таки використовувався для найважчої роботи. його зовсім не шкодували господарі, за найменшу помилку його нещадно били, тим самим показуючи, що він нічим не краще, ніж інші тяглові коні, хоча насправді він був багатьом кращим, ніж вони. звичайно, все це суттєво впливало на коня і створювало на нього вельми негативний ефект. друге, що важливо сказати про цього коня, це те, що незважаючи на свій статус, який не відповідав тому, чого кінь заслуговував, насправді він був дуже примхливим і волелюбним. одного разу він показав свій сильний характер і втік від своїх господарів, коли вони зовсім жорстоко стали з ним поводитися. це можна було вважати справжнім кінським подвигом, адже шептало провів кілька днів на повній свободі і повною мірою насолодився нею. втім, надалі виявилася і інша частина характеру коня шептало – він був дуже відповідальною істотою. пробувши кілька днів на волі, він став замислюватися, як там поживає його господар, чи не дуже йому важко обходитися без шептала в господарстві. після цього кінь прийняв рішення повернутися в стійло. таке рішення показує, що цей образ є багато в чому також і суперечливий, що має, так би мовити, подвійну мораль. як би там не було, але насправді таких розумних коней в природі не існує. всім цілком зрозуміло, що автор цього твору хотів показати в образі коня людину, яка займається не своєю справою. так часто буває, що люди починають займатися чимось певним, звикають до стабільності, а потім вже не можуть займатися чимось іншим, тому що бояться втратити існуючу стабільність. хочеться порадити таким людям не боятися і не повторювати помилок коня шептало, який повернувся назад в стійло і напевно надалі гірко пошкодував про свою сумну долю.

а ось ця історія сталася з ним у відні. їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. нерідко жартував, мовляв, в ії вони одні, у америці зовсім інші, і в австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби кротон сплатив штраф. грошей він заробити ще не встиг, тож , мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. але стражі порядку були невблаганними та принциповими. не церемонячись, пов'язали фірцака та й повезли у в'язницю. і хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він – кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули – івана силу таки «» 

коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. та ще й покрутив їх у баранячий ріг. пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. той із подиву ледь зі стільця не впав. вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. і тільки тоді, за перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. а наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному»