Характеристика мавки. леся українка, драма-феєрія

Завдяки образу мавки поетеса розкриває найголовніші проблеми, які одвіку хвилювали поетів всіх часів, — ролі мистецтва, краси, кохання. сама мавка — це символ прекрасної мрії, поезії і краси. романтичний образ мавки полум'яним зоряним ореолом. це вогнисте сяйво є її всієї п'єси. у ніч кохання лукаш одягає мавці на голову зоряний вінок, а його поцілунок здається їй «зіркою, що в серце впала». їй хочеться, щоб очі лукаша «розсипали вогнем самоцвіти». закохана до нестями, мавка мріє вмерти від щастя, як «летюча зірка». а коли лукаш зрадив її, «всі зорі погасли і у вінку, і в серці» мавки. 

Вона  відрізняється хронікальністю, тяжіє до уважного стеження за історичними подіями, за долями конкретних героїв. такою є відома на всіх теренах україни, зафіксована у багатьох варіантах пісня про байду. прототипом героя був дмитро вишневецький,черкаський староста з роду гедиминовичів, засновник запорозької січі. головний герой козацьких дум, історичних пісень - козацтво. воно діє як військова організація в межах трьох імперій у складній, неоднозначній ролі оборонця національних та релігійних інтересів україни і охоронця кордонів чужих держав. драматизмом такої ситуації пройняті козацькі думи, історичні пісні. 

Тема «ой на горі та й женці жнуть»:   зображення військового походу козаків. ідея:   уславлення мужності, відваги дорошенка, сагайдачного, козацького війська. основна думка:   особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (сагайдачний і його дружина). жанр «ой на горі та й женці жнуть»:   козацька пісня. художні засоби  «ой на горі та й женці жнуть» повтори: «гей, долиною, гей, широкою» «…женці жнуть», «гей..», «під ними…», «…необачний! » риторичні оклики: «веде своє військо, веде запорізьке хорошенько! » «…необачний! » «не журися! » «під ним кониченько» під ним вороненький, сильне-дужий! » епітети: «зелена гора»; «долиною широкою» звертання: «гей, вернися, сагайдачний», «гей, хто в лісі, озовися».