Напишіть будь-ласка твір: образ матері в творчості т.шевченка

Образ матері у творах т. шевченка                            маті це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. т. шевченко теж звертався до цієї теми.              образ матері у творах т. шевченка - це образ жінки-страдниці, жінки, яка не мала змоги бути разом із дитиною, бо була кріпачкою й повністю залежала від наказів пана. жінка за часів т. шевченка була безправною людиною, яка зазнала гніту як кріпачка і знущань у родині, бо не у всіх були гарні й добрі чоловіки, а тому і в родині їм жилося не краще. у поезії "якби ви знали, паничі" поет з болем пише:                             там матір добрую мою              ще молодую - у могилу              нужда та праця                             не маючи змоги доглядати дитя, мати-кріпачка брала його на панщину немовлям або залишала вдома на більш-менш старших дітей. у поезії "сон" ("на панщині пшеницю жала") стомлена матір мріє про інше майбутнє для свого сина, її любов до сина безмежна і, незважаючи ні на що, безмежна віра, що колись настане такий час:                             і сниться їй той син іван              і уродливий, і багатий,              не одинокий, а жонатий              на вольній, бачиться, бо й сам              уже не панський, а на волі.                            доля жінки-матері у т. шевченка зображена по-різному: це й катерина - матір, що, не витримавши тяжких випробувань долі, накладає на себе руки; це й ганна, яка, спокутуючи свій тяжкий гріх, все життя працювала в родині сина, любила його мовчки, жертовно. сам поет, що так мало зазнав материнської любові, вірив у кращу долю і матері, і дитини:                             і на оновленій землі              врага не буде, супостата,              а буде син, і буде мати,              і будуть люди на землі.                            безталанну долю української матері-кріпачки поет підносить до найвищих висот, він схиляється перед її образом, як людство схиляється в поклоні перед образом матері божої. для т. шевченка жінка-матір - це уособлення і пречистої діви марії, і матері-україни. це узагальнюючий образ усіх матерів. т. шевченко відштовхувався від ідеалів, від біблії, бо марія - символ глибокого й прекрасного материнства, перед чим поет благоговів усе життя: марія - святість, божественність, і матір - рідна матір, матір-земля, ненька-україна. 

ответ:

нещодавно на уроці зарубіжної літератури ми вивчали твір в.бикова «альпійська ». мене відразу захопив сюжет повісті. коли я дочитала до кінця, була вражена ще більше. це трагічна історія людського життя під час другої світової війни. я побачила справжню велич, силу і красу звичайних людей у страшні воєнні часи.

головний герой утікає з концтабору. «звірі» вийшли на полювання, його переслідували пащі натренованих собак. багато довелося пережити іванові у його нелегкій дорозі на волю. знайомство із джулією. зустріч з голодним божевільним і його загибель. іван дуже хотів його врятувати, але не міг, бо інакше би усіх зловили. совість не дозволяла кинути напризволяще джулію, він ніс її, коли вона була знесилена і втратила віру на порятунок. джулія перев’язувала рани, що боліли і дошкуляли йому. почуття кохання, що спалахнуло у такий тривожний час, додало сили утікачам. ми бачимо, що справжні люди є добрими, щирими і людяними навіть тоді, коли перебувають у нелюдських умовах.

наприкінці твору вражає самопожертва головного героя. глибокий сніг ховає джулію від ворогів. іван загинув, але своїм вчинком врятував дівчину.

на жаль, твір воєнної тематики перегукується з сьогоденням. на сході країни триває війна. там також є герої: сміливі, сильні, готові до самопожертви. вони здатні протистояти долі, готові до важких випробувань.

Джип — звичайний хлопчик, тому що:  

Побачивши незвичайну вітрину, взяв батька за палець і потяг до неї.  У нього очі розбіглися, побачивши таку кількість чарівних речей.   У звичайній крамниці він відразу поспішав до прилавку.   Джип був дуже схвильований; дивлячись на чари, щиро захоплювався.   Радіє олов’яним солдатикам, грається ними.

Джип – вихований хлопчик. Він довірливо і чемно звертався до продавця. А побачивши таку кількість іграшок був стриманим і не набридав благанням купити щось. «Хлопчик говорив дуже мало, але очі його були промовисті. Багатозначними були і його руки, що тримали біля грудей покупки. Джип стояв невимовно схвильований». Повернувшись додому, Джип не перестає вірити в дива, і тішиться отриманим подарункам. «Він не був наляканий, не був розгублений; його страшенно тішило те, як минув день …» Краса внутрішнього світу Джипа безмежна. Він не лише сам вірить у дива, а й може дарувати їх іншим.  Саме Джип є головним героєм, адже завдяки йому: крамниця перестала бути міражем, і батько побачив чари, в які давно перестав вірити.