Скласти продовження до оповідання скласти продовження до оповідання лось

Хлопці пішли,але вони довго згадували лося.їм не вірилося,що він помер.лось все лежав нерухомо.дядько шпичак скосо поглядав на лося.раптом лось встав і накинувся на дядька. він кричав , але поблизу нікого не було. раптом хлопці почули шум і побігли на звук. вони врятували шпичака . цей випадок був для дядька уроком. відтоді він став добрим, чуйним та милосердним.

Не дарма всі люди визнають, що душа може бути як красивою, так і потворною. звичайно, далеко не завжди вона є однозначною. якщо взяти в якості прикладу якусь певну людину, то, напевно, можна прийти до висновку, що в її душі є одночасно щось красиве і некрасиве. проте найвідоміші літературні автори можуть давати нам яскраві і гострі приклади. здається, такі приклади містяться в оповіданні володимира винниченка «федько-халамидник». ключовими дійовими особами цього оповідання є федько і толік. два цих хлопчика живуть по сусідству, але, незважаючи на це, вони суттєво один від одного відрізняються. федько дуже часто робить капості, він надзвичайно активний хлопчик, нерідко це приводить його до якихось життєвих неприємностей. тим не менш, в той же самий час кожен із нас, напевно, визнає, що у нього красива душа. адже він не обманює, готовий виручити в біді, володіє високими моральними якостями і відвагою. у нього було мало спільного з толіком, тому що толік був слабким, пасивним і мало на що здібною хлопцем. проте, нехай двоє хлопців мали мало спільного, вони все одно спілкувалися. одного разу між ними стався ключовий випадок, який дуже добре дав зрозуміти, у кого з них гарна душа, а у кого – потворна. толік провокував федька перейти замерзлу водойму. фактично він підбурював його, напевно, в душі сподіваючись, що у федька не вийде, він хоч раз у житті програє. але федько був дуже вправним, йому вдалося перейти водойму туди і назад. це в певному сенсі шокувало толіка, і він сам вирішив повторити такий сміливий вчинок, хоча його до цього ніхто не підбурював. але йому нічого не вдалося, він провалився крізь лід у воду. федько мав красиву душу, він був сміливим, а тому ні секунди не думав і кинувся на . він міг загинути, але все-таки врятував толіка. більш того, він не хотів підставляти хлопчика, а тому взяв всю провину на себе перед батьками. батько його покарав, у феді була висока температура і сильний кашель, вже через три дні він помер. а ось толя був настільки потворним в душі, що попросив у федіної мами ніж, на який він раніше сперечався з федьком, і навіть не прийшов до друга на похорон. приклади цих двох хлопців чітке уявлення про те, що таке краса і потворність людської душі. подібних випадків, як у цьому романі, ви і я можемо побачити безліч у нашому житті. я думаю, що життя просто влаштована так, що далеко не у всіх однакові душі. світ не може бути повністю добрим і правильним, в ньому співіснують добро і зло. звичайно, вони знаходить відображення у людських душах, зокрема, в душах героїв оповідання володимира винниченка. закажи шкаф-купе дешево‎большой выбор моделей и расцветок! красивые вещи не должны стоить дорого

1. " тогда посмотрел игорь на светлое солнце и увидел, что тьма от него все его войско покрыла. и сказал игорь дружине своей: "братья и дружина! лучше в битве пасть, чем в полон сдаться. а сядем, братья, на своих борзых коней, поглядим на синий дон! " 2. "хочу,- сказал, - копье переломить у степи половецкой с вами, русичи! хочу голову свою сложить либо испить шоломом из дону! ( отвага, смелость, хочет обрести честь и славу в этом бою) 3. "солнце мраком путь ему загородило; тьма, грозу суля, громом птиц пробудила: свист звериный половцы дорогами непротоореными бежали к дону великому; скрипят телеги их в полуночи, словно лебеди кричат распуганые. игорь к дону воинов ведет" ( самоувереность) 4. " русичи широкие поля чревлеными щитами перегородили, себе ища чести, а князю славы ( хочет чести и славы) 5. " червленый стяг, белая хоругвь, червленый бунчук, серебряное древо - храброму святославичу! " (отважный, смелый) 6. "вспомнилось море в полуночи; смерчи идут туманами. игорю князю бог путь кажет из земли половецкой на землю , к отчему столу золотому" ( любящий отца) 7. " игорь спит, игорь не спит, игорь мыслею степьмерит от великого дону до малого донца" ( верен в любви) всеволод. - " седлай, брат, своих коней, - мои давно у курска стоят наготове. а мои куряне - дружина бывалая: под трубами повиты, под шлемами взлелеяны, овраги ведомы, луки натянуты, колчаны отворены, сабли настроены" - " яр-тур всеволод! стоишь ты всех впереди, мечешьстрелы на поганых, стучишь о шлемы мечами харалужными. куда, тур, поскачешь, своим золотым шоломом посвечивая, там лежат поганые головы половецкие. порублены саблями камеными шлемы аварские тобою, яр-тур всеволод" ( уважает своих воинов, всегда придет на , патриот) святослав. - "грозный великий князь киевский: прибыл своими сильными полками и харлужными мечами, наступил на землю половецкую; притоптал холмы и овраги; замутил реки и озера, иссушил потоки и болота; а поганого кобяка из лукоморья от железных великих полков половецких, как вихрь, вырвал, - и пал кобяк в городе киеве, в гриднице святославовой. тут немцы и венециане, тут греки и морава поют славу святославу" - " тогда великий святослав изронил слово золотое слово, со слезами смешаное, и сказал " о сыны мои, игорь и всеволод! рано начали вы половецкую землю мечами кровавить, а себе славы искать: без чести для себя кровь поганую пролили. храбрые сердца ваши из харалуга крепкого скованы, в отваге закалены. что же сотворили вы моей серебряной седины! " (мудрый тактик и стратег, образованый политик, князь, воин, любящий отец, за плечами богатый жизненый опыт, хорошо понимает, что только соединив силы необходимо выступать против единого врага.) пользуйтесь! ) всего ! )