Сочинение.чи важко людині вистояти перед спокусою примарного щастя?

Звісно, що ні. це ж   людина а не кішка

Символика украинского рушника. калина - дерево украинского рода. ягоды калины красные, что символизирует бессмертие рода. дуб и калина - символы красоты и силы, но силы необыкновенной, красоты необычайной. дуб - священное дерево, воплощение перуна, бога солнечной мужской энергии, жизни. символика винограда открывает нам радость и красоту образования семьи. сад-виноград - это жизненная нива, на которой муж-- сеятель, а жена должна растить и оберегать дерево их рода. лилия - символ девичьей чистоты и невинности, женской энергии. кроме цветка в орнаменте обычно присутствует листок и бутон, которые образуют композицию зарождения, развития и непрерывности жизни. узоры с розами вышиваются по законам растительного орнамента, что означает беспрерывное солнечное движение с постоянным обновлением. хмель - близок к символике воды и винограда, он несет в себе значение молодости, любви. можно сказать, что узор хмеля - свадебный символ. узоры, которые напоминают листья хмеля, относятся к молодежной символике. соловей и кукушка вышиваются на девичьих рушниках. этих птиц часто располагали на ветке калины, что символизирует продолжение рода. павлины важные птицы, они расселись на свадебных рушниках и часто над ними расположен венок или венец. павлин - это жар-птица, которая несет в себе солнечную энергию жизни, поэтому она птица семейного счастья молодоженов.это же символизируют соколы, голуби и петухи. у свадебного рушника является птицы расположены головками друг к другу. они либо держат в клювиках ягоду калины, либо сидят у корней дерева - символа новой семьи. ласточка -эта птица всегда несет добрые вести. именно она заботится о том, чтобы человек не пропустил благоприятной поры для создания семьи и укрепления хозяйства. рушник - изделие символичное, многозначное. созданный по законах искусства, он не только украшает повседневный быт крестьян, но и является символическим напоминанием о невидимых связях, соединяющих каждого человека с его родом, предками. можно смело говорить, что узоры вышитых рушников - это зашифрованная повесть о жизни народа, природе, людях. но они крайне редко использовались по прямому назначению - в качестве полотенец. служили они обереговыми знаками в украинской обрядовости, были важнейшим компонентом интерьера хаты (ими украшали углы, окна, двери), одежды и обрядов.

Укнизі юрія винничука “місце для дракона” все перевертається з ніг на голову: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає пишних молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. тішиться метеликам, пише вірші та читає біблію. біля його печери замість людських останків милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу. а найцікавіше, що дракон, він же грицько, пише вірші. лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”. традиції, мислить володар, у князівстві якого миролюбно живе дракон грицько, зобов’язують будь-що вбити дракона. тож князівські посланці скликають лицарів із усіх усюд, проте, зібравшись докупи, відважні лицарі… роз’їхались, адже “лютий хижак” й гадки не мав з кимось боротися, щоб бува не завдати нікому шкоди. ось така каламбурна зав’язка винничукової повісті-казки. далі, як за сценарієм, розпочинається підступна гра на людських, тобто на драконячих, емоціях: князь усе частіше навідується до свого буцімто друга дракона й розпо­відає про свої клопоти через нього. м’якосердий грицько, він же “кровожерливий” дракон, погоджується битися з лицарями, щоб догодити князеві. “життя володаря не варте й одного рядка поета”, – розпачливо промовляє грицькові його наставник і вчитель, самотній старий пустельник. – “навіщо виховував у ньому розуміння краси й добра? навіщо зробив з нього поета? поети так тяжко помирають, і нема їм на цьому світі місця, бо вони нетутешні”. продовжуючи демонструвати весь парадокс того, що відбувається, автор укладає в уста дракона не менш парадоксальну прощальну молитву до господа.