Сюжетная цепочка поэмы "катерина" шевченко

Украинская девушка катерина без памяти влюбилась в красавца-вояку. роман окончился обещанием офицера сделать из катерины «настоящую московку» , если только судьба позволит остаться ему в живых. однако девушка слишком поздно поняла, что была для москвича обыкновенной игрушкой. теперь же она — посмешище всего села, и на руках с малолетним сыном вынуждена пешком идти в москву в поисках возлюбленного. случайно на пути она встречает возвращающуюся из похода армию, однако возлюбленный не признает катерину и отказывается от сына. оставив ребенка на дороге, девушка бросается в прорубь.  маленькому ивасю удалось выжить и стать поводырём слепого кобзаря. однажды на пустынной дороге дородный офицер, путешествующий с семейством, узнал в маленьком оборванце собственного сына…  літературний рід:   ліро-епос.жанр:   соціально-побутова поема.провідний мотив:   зображення трагічної долі жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві.головні герої:   катерина, її батько й мати, син івась, москаль іван. сюжет твору:   кохання катрі з офіцером — від’їзд москаля — наро­дження нешлюбного сина — вигнання батьками дочки з дому — поневі­ряння катрі на чужині — зустріч із москалем іваном — самогубство ге­роїні (в епілозі — сцена зустрічі івася-підлітка з батьком).

Там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму "закадишному" другові. спокій був його ворогом. …перший по силі на всю вулицю. руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає. …він раптом вертається і віддає змія. федько брехати не любить. не любить також федько товаришів видавати. - нещастячко ти моє! - і за що мене бог покарав таким сибірякою. …а федька кладуть на стілець і луплять. - а давай об заклад, що перейду на той бік. а федько справді щось надзвичайне виробляв на річці. - ловкий хлопчак, що й говорити. - ну й шибеник! – зітхав хто-небудь. оце молодець, так молодець. - толю, толю! – кричав федько. – подай мені палицю свою… я вилізу. федько відвів очі від толі, похилився і тихо сказав: - повів.ось ці цетати думаю тобі вони підійдуть ) 

Роль родини в житті людини дуже велика. важливість цієї складової неможливо переоцінити. наші батьки, близькі люди з самого народження і протягом усього життя вони підтримують нас, бо ми – родина. кожна людина пам'ятає з дитинства. батьки вчать нас всьому, що знають самі: завдяки їм ми починаємо ходити, розмовляти, тримати в руках ложку, читати і писати. не будь їх поруч – ким би ми були зараз? з дитинства батьки підтримку. це моральна підтримка, а потім вже матеріальна. кожній людині потрібна підтримка. дуже часто для вчинення якогось важливого вчинку не вистачає впевненості. важко зробити відповідальний крок-прийняти рішення, зрозуміти, хто ти є насправді. цю впевненість вселяють близькі люди. без підтримки може початися депресія, погане самопочуття, зниження самооцінки. жодна людина не витримає такого тиску зсередини: все валиться з рук, нічого не виходить. батьки – ті люди, які завжди можуть підтримати і в будь-якій ситуації. так, часом, проблеми бувають занадто важкими або, на перший погляд, нерозв'язними. але завжди є людина, якій можна довіритися. скільки б тобі не було років, що б ти не зробив, ким би ти не був, батьки завжди повинні підтримати і заспокоїти тебе. через багато труднощів ми проходимо завдяки підтримці і турботі рідних. на жаль, хорошими стосунками з батьками можуть похвалитися не всі, і підтримку іноді від них отримати неможливо. на то може бути безліч причин: нерозуміння, конфлікти, розбіжності у поглядах. однак варто докласти максимум зусиль для того, щоб зблизитися з рідними. іноді це дуже важко, але ніколи не пізно попросити вибачення чи пояснити свою точку зору так, щоб тебе зрозуміли. не варто забувати, що спілкування з батьками може бути не тільки приємно, але і корисно. у них є багато життєвого досвіду, яким вони завжди раді поділитися. мало хто стане ділитися найпотаємнішим так, як це роблять батьки. тому в прийнятті рішень варто запитувати їхню думку: завдяки своїм знанням і життєвому досвіду вони ніколи не порадять поганого.