Привіт! можете написати мені твір " як я розумію дружбу"по мотивам творів " тореадори з васюківки" та " митькозавр з юрківки" я твори писати не вмію іть будь ласка. дякую!

Ну дружба завжди сильніша за зло

Народна пісня  невеликий, як правило, куплетний музично - поетичний твір. н.п. кожного народу має свою специфіку. українській н.п. притаманне необмежене багатство жанрів - весільні, веснянки, героїчні, гумористичні, думи, епічні, емігрантські, історичні, козацькі, колядки, ліричні, обрядові, плачі, побутові, похоронні, сатиричні, святкові, солдатські, стрілецькі, трудові тощо, складу виконавців - від сольних і гуртових до масових з розвиненими формами поліфонії, мелодичних стилів, ритму, метру тощо.

Аж пил (пилю́ка) кури́ть . дуже інтенсивно, напружено, сильно. — а ласій таки курник будує.— будує? —  аж пил курить   (ю. збанацький); за віком (конопельський) — теж не жовторотий підліток. можна було вже й у вечірній (школі) вчитись. і працювати так, щоб  аж пилюка куріла   (ю. збанацький);   аж кури́ть.   бились-бились —  аж курить,   аж іскри скачуть (укр.. казки).  пи́лом (пилю́кою, по́рохом   і т. ін.) припада́ти / припа́сти. 1.   залишатися без ужитку, не використовуватися. боже, він не слуха! його робітня  пилом припада.   флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада! (л. костенко); результати нелегкої праці геологів  пилюкою   на полицях (з газети);   //   бути забутим, далеким і т. ін. принесла мені весна те, що  пилом   вже  припало.   знов земля мені тісна, знов повітря мені мало (олександр олесь).  пилко́м припа́сти . і десь за тропою за голубою дитинство і юність  пилком припаде   (а. малишко).  2.   перестати існувати; щезнути, забутися. було та минуло — вже й  порохом думав ломицький,— небагато часу минуло, а вже обридло життя (і. нечуй-левицький).3.   старіючи, ставати кволим, безсилим. живу… дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я  пилом   — якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу… (марко вовчок).  пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку)   кому. вводити в оману кого-небудь. — кому ви  дим пускаєте в очі?   хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (і. рябокляч); до чого ж ми обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне,  пускати пилюку в очі!   (з газети).