Тема стиха василя симоненка "лебеді материнства"

Аналіз вірша в. симоненка «лебеді материнства»тема: заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості.iдея: довести читачевi, що кожна людина неповторна. ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності".мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади.провiдним художним засобом є — «ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» епiтети: «очицями, повними блекоти», «він гримів одержимо і люто», «лице рябе».протиставлення: «ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.»афористичний висновок вірша "" можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.

ответ:

объяснение:

“у нашім раї на землі” шевченко аналіз вірша ідея: возвеличення святості матері, того націннішого, що є у кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок. тема: розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту. композиція: поезія «у нашім раї на землі» — екскурс поета шляхами власного життя і розповідь про героїнь своїх творів. твір має оптимістичний початок і трагічне, сумне закінчення. «у нашім раї…» містить протиставлення злиденного життя жінки-кріпачки райському.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Якось навесні під дахом нашого будинку з'явилася дивна глиняна кошик. бабуся пояснила мені, що це гніздо ластівок. ластівки радували нас невигадливими пісеньками. коли у них вилупилися пташенята, турботливі батьки ловили для них жучків і комах. минуло небагато часу, пташенята зміцніли, і мама-ластівка стала вчити їх літати. пташенята були дуже смішними і неповороткими. але не ми встигли озирнутися, як із забавних пташенят вони перетворилися на граціозних дорослих птахів. восени ластівки відлетіли у теплі краї. але ми не сумували, бо знали, навесні вони обов'язково повернуться.