Написать сочинение на тему: как бы я поступила, если бы меня обидел лучший друг. надо на завтра , буду .

Ответил  бы темже  если бы он бил а так словами бы обяснил на моей клавиатуре знак опострофа не ставится

Если тебе подойдёт,то вот.. осінь. ліс. листя шурхотить під моїми ногами. я йду, прижинячи крок, залишаю позаду міський шум, гомінливий натовп, знервованих перехожих, щоденні проблеми, буденну суєту. поступово кроки сповільнюються, починаю помічати все, що навколо: синь неба через верховіття, задумані осінні дерева, прозорий спокій дня. і світ не видається вже мені недосконалим, я віднаходжу рівногвагу, спокій, у моїй душі оселяється гармонія. її дарують мені осінь, ліс, дерева, вітер.  дуже часто в нашому житті трапляються моменти, коли нам доводиться шукати душевну гармонію, рівновагу, спокій в повсякденному житті. вони необхідні людині для того, щоб жити і творити. євген плужник у поезі «вчись у природи творчого спокою» радить кожному:   вчись у природи творчого спокоюв дні вересневі. мудро на землі.як від озер порослих осокою,  кудись на південь линуть журавлі.і справді «мудро на землі», а тому саме у природи треба вчитися віднаходити душевну гармонію, бо вона мудра, вічна,і ми її частина, а тому не маємо права розчинитися в її суєті: бо я дивлюсь і бачу: все навікина цій осінній лагідній землі,і твій слідок малий такий великий,що я тобі й сказти б не зумівсаме тому максим рильський ще у своїх першій збірочці «на білих островах» мріє втекти на хмари, у безодню неба, до краси духовного життя «на білі острови». бо саме там, а не серед людської метушні можна віднайти рівновагу, натхнення, гармонії: поете! живемо в пустинісеред каміння та людей,і тільки мак небесно-синій –  єдина втіха для людей.краса природи, краса людини, краса почуттів – вони нероздільні. кохання. скільки сердець, відчувши його, захотіли співати, творити, скільки закоханих людей нарешті зрозуміли красу життя і своє призначення на землі. іноді навіть погляд, жест, слово коханної людини здатні змусити нас бачити красу світу у всій її гармонійності, як побачив її ліричний герой поезії павла тичини «ви знаєте, як липа шелестить»: ви знаєте, як липа шелеститьу місячні весняні ночі? —кохана спить, кохана спить,піди збуди, цілуй їй очі,кохана я дивлюся в осіннє небо, далеке і синє, і розумію, що світ наш таки досконалий і мудрий, прекрасний і неповторний. головне – вміти бачити, розуміти, відчувати, шукати гармонію і душевного спокою у поезії, у людях, у природі, у людських почуттях.

Самими близькими і рідними людьми для мене є моя сім'я. Я їх дуже люблю і не уявляю свого життя без них. За кожен прожитий день в оточенні тепла, турботи, ласки і любові від своєї сім'ї, я готовий дякувати Бога. Адже це насправді найвище щастя відчувати, що тебе люблять, підтримують, готові прийти на до та приймають таким, який ти є. Я думаю, що мені дуже пощастило народитися в такій сім'ї, де панує розуміння, довіру, любов і взаємодо Звичайно, і у нас трапляються різні розбіжності, невеликі сварки, певне непорозуміння. Але кожен з членів моєї родини розуміє, що всі ми один одному рідні люди, а значить повинні приходити до спільного рішення, поступатися один одному, а також йти на деякі компроміси. Але все це здається такою дрібницею, коли мама і тато щасливі.Самим моїм рідним людиною є мама. Вона дивовижна людина, завдяки якому я ніколи не опускаю руки, готова долати різні труднощі і йти до своїх цілей. Адже будь-яку неприємність можна пережити міцно обнявши маму, відчути, як вона тебе любить і піклуватися про тебе. І тут же всі негаразди здаються такими дрібними і незначними. Це дивно, як всього одна людина може подарувати тобі спокій, впевненість у своїх силах та усвідомлення того, що все тобі під силу. Але головне, щоб мама була здорова, тому я намагаюся її не засмучувати по дрібницях, а навпаки радувати і піклуватися.