Митькозавр із юрківки аналіз тексту дайте пож

Тема: зображення людини і природи в одному цілому .

Однажды перед новым годом случилась такая . дед мороз и его внучка снегурочка уже целый месяц были заняты новогодними хлопотами- готовили подарки для . снегурочка так сильно устала от работы, что попросила дедушку отпустить ее погулять по лесу. дедушка любил свою внучку и поэтому разрешил ей погулять в лесу, но строго-настрого запретил уходить далеко от дома.  погода была прекрасная: повсюду серебрился белый снег, а деревья стояли как невесты в белых платьях. снегурочка шла, любовалась красотой зимнего леса, как вдруг услышала какие-то шорохи.  подойдя поближе к елям, она увидела верлиоку с бабой ягой. они вдвоем решали, как бы украсть подарки деда мороза.  снегурочка услышала об их коварном плане и сразу же побежала к дедушке. но вдруг под её ногами хрустнула веточка, и верлиока с бабушкой ягой заметили снегурочку. несмотря на то, что она быстро бежала, баба яга догнала её на своей метле и принесла к себе домой.  в избушке у бабы яги во всех углах была паутина, пыль, на полу мусор, а самое главное - печка не топлена. эти два хулигана решили обменять снегурочку на мешок с подарками деда мороза. долго думали, как об этом сказать дедушке, ведь они его боялись. и в конце концов решили написать послание деду морозу. только вот беда: они не умели ни писать, ни читать. пришлось им попросить об этом снегурочку. снегурочка была умной девочкой. она написала им послание, которое они просили, а в нём ещё написала, как можно ее найти. ведь верлиока и баба яга ни писать, ни читать не умели. а вороне велели отнести письмо к деду морозу.  дед мороз уже давно сбился с ног в поисках внучки. все звери ему. когда дед мороз совсем уже отчаялся найти снегурочку, как в это время ворона принесла письмо верлиоки и бабы яги. дедушка сильно рассердился на этих безобразников и решил их проучить. наполнить мешок с черенками вместо подарков и отдать. не мог же он оставить без подарков . так как снегурочка написала, как можно ее найти, то дедушка поскорее поспешил к внучке. дом сторожить он оставил своего верного медведя, а сам вместе с волками отправился в путь.  тем временем снегурочка вовсю убиралась в ягушкиной избушке, ей просто жалко стало их. она и печку им затопила, и кашку с пирогом поставила, и в избе прибралась. когда вернулись верлиока с бабой ягой, то не сразу и узнали свою избу. им так стыдно стало перед снегурочкой , что они решили ее отвезти обратно к дедушке без всяких подарков за нее. снегурочка обрадовалась этому.  как раз на полпути и встретились с дедом морозом. снегурочка все-все рассказала дедушке, и он простил таки этих хулиганок, ведь они вовремя поняли свою ошибку и хотели сами всё исправить - предложили деду морозу в новогодних приготовлениях. все вместе быстро справились с работой и всё успели вовремя.  и потом все пошли поздравлять детишек с новым годом. дедушка мороз даже для верлиоки с бабой ягой приготовил подарки.  больше верлиока с бабушкой ягой так не хулиганили, а стали добрыми и опрятными. у них дома всегда было чисто и уютно.

Може, декому видасться дивним, що кіт узявся за літературу, але це цілком зрозуміло. річ у тім, що котові випадає бути свідком таких моментів у житті людини, які сховані від суспільства — кіт чує розмови, що точаться в родині, бачить, що роблять люди, коли їх ніхто не бачить. словом, я перебуваю в таких умовах, в яких не може бути жоден письменник, і можу писати про те, що справді бачив і чув, не домислюючи і не вигадуючи, як то змушений робити письменник-людина. взявся я за перо ще й тому, що деякі вчинки людей дивують мене. я хотів поділитися з людьми враженнями від їхнього життя, щоб вони поглянули на себе, так би мовити, збоку, бо ж збоку краще видно і достойності, і хиби. на жаль, письменник, який редагував мій рукопис, дещо викреслив з того, що було написано цікавого про людину… щоб ні в кого не лишилося сумніву, що все це дійсно написав я сам, розповім, як я навчився писати. не така це вже складна штука. треба взяти в лапку олівця і вивести першу літеру, потім другу, третю і, коли вийде слово, трохи відступити і таким самим способом написати друге слово, а, закінчивши фразу, поставити крапку. якщо якесь написане слово мені не , я злизував його язиком. для мене це було значно зручніше, ніж перекреслювати. тому я перейшов на чорнило і ручку, бо злизати чорнила легше, ніж олівець. при писанні багато важить положення хвоста. ні в якому разі не слід ним махати. хвіст повинен лежати на столі, це створює необхідний упор для всього тіла. інакше літери виходять не такі гарні, а інколи бувають просто нерозбірливими. може, дехто гадає, що мені легше друкувати на машинці, та це не так. я не зміг навчитися друкувати на машинці. як тільки я натискував на клавіш, зразу вистрибував важіль з літерою, і, хоч я знав, що це важіль, мені щоразу здавалося, ніби це миша, і я кидався на літеру, хапаючи її кігтями. від цього псувалася машинка, а також мої стосунки з її господарем, а головне — друкування посувалося страшенно повільно, бо думка уривалась, натхнення зникало, і я довгенько сидів, щоб знову повернувся робочий настрій.