Цитати джима хокінса з твору "острів скарбів"

Найбільш вірогідно, що ви хотіли цитати не самого джима, а про джима або такі, що якось характеризують його.ось: "-джім тут нам може стати в пригоді, як ніхто, - сказав лікар. - матроси не криються перед ним, а він хлопець спостережливий.    - гокінсе, я на тебе великі надії, - додав сквайр. мене аж розпач узяв від цих слів: я дуже боявся, що несправджу їхньої довіри, хоч завдяки щасливому збігові обставин саме мені випало врятувати їм життя."    "- ти добрий хлопак, джіме, - сказав він. - але зараз ви всі зав'язані мертвим вузлом, далебі. що ж, ти можеш здатися на бена ґана - бен ґан знає, що робити."    "- докторе! капітане! сквайре! агов, гантере, це ви? -почули ми чийсь голос.я підбіг до дверей і побачив джіма гокінса: живий і здоровий, він перелазив через частокіл." "- ну, коли ти вже тут, джіме, то я скажу тобі, що в мене на думці. ти мені завше був до душі, бо ти хлопець хвацький. дивлячись на тебе, я згадую, що і я колись був такий молодий та гожий. мені весь час хотілося, щоб ти пристав до нас, одержав свою частку скарбів і помер заможним паном, і ось ти, лебедику, і прийшов." "- і це ще не все, - докинув корабельний кухар. - він, побий мене грім, той самий хлопчисько, що потяг карту зі скрині біллі бонса. через цього джіма гокінса геть усі наші нещастя! " "але слухай, джіме, - я тобі, а ти мені: ти у свою чергу вирятуєш довгого джона від шибениці.мене це страшенно вразило: тож які мусять бути кепські в них справи, коли цей старий піратюга, їхній заводій, хапається за будь-яку соломинку! - що зможу, те зроблю, - пообіцяв я." "мені до душі цей хлопчисько. кращого за нього я не зустрічав. він більше схожий на чоловіка, ніж такі щури, як ви" "- джіме, - урвав мене лікар, і голос йому як стій змінився. - джіме, я цього не можу допустити. гайда через паркан і тікаймо! - докторе, - відповів я, - але ж я дав слово честі." "- заходь, джіме, - сказав каштан. - ти, по-своєму, й непоганий хлопець, але зі мною ти навряд чи коли ще підеш на море, бо ти, як на мене, надто вже мазунчик, в усьому тобі "

Відповідь:у творі зло перемагає добро . Його несуть позитивні персонажі такі , як Софія , Сашко , Сніжана.

Головна героїня Софія ввічлива , щира , добра . Усім старається до . Думає не тільки про себе . Саме їй випала роль зняти прокляття з роду кулаківських

Сашко відчайдушно кидається в небезпечні пригоди та ризикує життям , щоб до подрузі . Хоч він не дуже освічений і допускає граматичні помилки га письмі ,проте не розгубляться та знаходить вихід у складних ситуаціях . Його поради та вчинки є дуже слушними .

Сашко усоблює добро та справедливість . Адже він дружній , мужній та милосердний .

Співчутлива та кмітлива тітка Сніжана . Її вірність традиціям виводить на чисту воду лицемірного Вадима

Завдяки зусиллям позитивних героїв родина Кулаківських стала щасливою .

Пояснення:

одна из самых известных пьес Бернарда Шоу, написанная в 1912 году. Оригинальность, остроумие и демократический дух пьесы, отражавшей глубокие и острые социальные проблемы, обеспечили ей огромную популярность во многих странах, пьеса пользуется успехом и в наши дни[1].

Пьеса рассказывает о лондонском профессоре фонетики Генри Хиггинсе, который заключил пари со своим приятелем, полковником Пикерингом. По условиям пари, Хиггинс должен за шесть месяцев обучить уличную цветочницу Элизу Дулиттл произношению, принятому в высшем обществе, и на светском приёме суметь представить её как герцогиню. Задача непростая — девушка выросла в трущобах, говорит на грубом лондонском просторечии кокни, не отличается высокой культурой поведения и речи.

Название пьесы является иронической аллюзией на античный миф о скульпторе Пигмалионе, создавшем настолько совершенную статую девушки, что богиня Афродита согласилась, по Пигмалиона, влюблённого в созданный им образ, оживить статую.

Для экранизации 1938 года Шоу написал несколько крупных новых эпизодов, которые сейчас обычно включаются в английский текст пьесы (см. этот текст в Викитеке)[2]. Русский перевод этих важных дополнений пока отсутствует.

В 1956 году американский композитор Фредерик Лоу написал по мотивам пьесы мюзикл «Моя прекрасная леди», также имевший большой успех. Как фильм, так и мюзикл, в отличие от пьесы, заканчиваются счастливым любовным финалом[3].

Объяснение: