Епітети, порівняння, метафори у вірші дощ м.рильського

Епітети:   благодатний, довгожданий,   осіянний, закурені будинки, зголоднілих передмість, гарячі груди, буйним повівом зеленим, білі села метафори розгорнуті: золотий вечірній гість; впав бадьоро, свіжо, дзвінко; села звеселить. порівняння: земля - мати; дощ - гість.

        можу запропонувати охарактеризувати дракона грицька у такий спосіб:         дракон грицько – добрий та чуйний дракон, який «вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печер», жив на світі близько восьми років і про його існування ніхто не знав. нікому було його виховувати, малий навіть не знав, що йому їсти, тому харчувався травичкою, не вживав м’яса, нікому не чинив кривди.         згодом дракон потоваришував із пустельником, який навчив його грамоти. грицько почав читати, писати вірші, знайомитись з богословськими творами. грицько навіть намагається контролювати свою справжню природу, випускаючи полум’я лише вгору. так він намагається не зашкодити природі, береже її від пожежі.         проте спокійне життя дракона триває недовго. князь оголошує на нього полювання і до нього йдуть лицарі, а згодом і зовсім вбивають його. ніхто не зважає на те, що «цей дракон якийсь дуже дивний. ні на кого не нападає, нікого не вбиває». всі люди були ласі збагачення, мали на меті лише власні цілі.         отже, у творі ю. винничука дракон зображується як поет та християнин. це добра, не хижа істота, яка нікому не хоче чинити зла. грицько дбає про природу, їсть листячка, контролює свою справжню суть.

после написания поэмы «катерина», по ее сюжету, шевченко пишет одноименную картину. на ней он изображает сцену, которая идет сразу за прощанием главной героини — катерины со своим возлюбленным. хотя картина описывает действия, происходящие в поэме, и является иллюстрацией, некоторые исследователи говорят о ней как о самостоятельном произведении с особым набором символов.

на картине изображена девушка приятной внешности, она, опустив голову, идет босая, по пыльной дороге. одета она в традиционную украинскую одежду: белая рубашка с красным бантом, юбка по щиколотку, венок и алый фартук. зовут ее, судя по названию картины, катерина.

кроме нее, на той же дороге под деревом сидит мужчина лет пятидесяти со скрещенными руками. смуглое лицо его скрыто под широкополой шляпой, видны только его усы и черные волосы.

и еще один герой этой картины — солдат на коне, который уезжает прочь. художник написал его фигуру чуть смутно, несмотря на общую детальность полотна.