Ідейно-художній аналіз байки "ліхтар"

Природа. Все що оточує нас. Все живе і неживе. З давніх часів людина була єдина з природою. Її обожнювали і навіть приносили їй жертви. Але в зв'язку з технологічним прогресом людина забула про значущість природу. Він знищує її для власної вигоди, не задумуючись про наслідки. Він возомнил себе царем природи. Але чи так це?

«Ми у відповіді за того кого ми приручили». Цитата з поеми Антуана де Сент-Екзюпери. Напевно, ці слова чула кожна людина. Все. Від мала, до велика. Але чи слідуємо ми ним? Адже приручені тварини, це не тільки ті тварини, які проживають з нами під одним дахом. Приручені тварини - це всі тварини, що проживають з нами на одній планеті, знищуючи ліс, ми знищуємо їх будинки, їх дах. Ми повинні піклуватися про все, що дає нам планета Земля.

1 варіант Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. “Це на удачу, ця квітка – щоб добробут був у сім’ї” – розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. “Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці”, – продовжує вона: “Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання.

Можливо і ти колись

1 варіант Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. “Це на удачу, ця квітка – щоб добробут був у сім’ї” – розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. “Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці”, – продовжує вона: “Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання.

Можливо і ти колись

захочеш дізнатись про це більше”. З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.