Мені потрібно написати твір , , стихійне лихо"

а.дімаров написав у "блакитній дитині" про своє дитинство. розповідь була дуже щира, смішна й спонукаюча до осмислення життя. блактна дитина - "янгол ", якого приводять у приклад сину автора . але той був звичайним хлопцем , в якого була велика кількість пригод . інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й повчально.

бажаючи сподобатися дівчинці, толя поліз у чужий садок, який охороняв страшний собака. був спійманий, зраджений друзями й осоромлений. за останнє й помстився.

автор розповідає, як вони сміялися постійно з вчитиля, що заікався. як бажали отримати хоч трохи уваги від улюбленної вчительки. а потім їй одружитися з іншим вчителем, закидавши яйцями її коханого-тракториста. а бажаючи виділитися і взявши жабку до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у своєму животі.

багато пригод, велика вдячність матері , вчителям - ось про що цей незабутній твір.  

без дружби життя було б сірим   і не цікавим, тому що друзі частина життя кожної людини. дружба - це безкорисливі, особисті відносини між людьми, засновані на довірі, теплоті сердець, відкритості й щірості. вмінні вибачати. ти є повноцінною людиною, коли вмієшь любити. і через такі близькі взаємовідносини як дружба, ми цьому вчимося. близький друг - це майже рідна людина. найважливіше, це вміння зберігати в середині немов би хиве джерело. можна знати людину десять років, але завжди знаходити у ній щось нове. з роками, людина внутрішньо зростає, іде вперед, і це справжне щастя внутрішньо зростають разом. кажуть: " в мене є багато вимог, якою має бути людина. чемною, розумною, цікавою і т. п.". але є дуже мало замків, до яких підходить такий складний ключ, це мабуть неправильно.

я відчуваю, що замок сердця має відкриватися просто "шпилькою"), але ця шпилька має бути золотою - це вміння віддавати любов.

тому друзі, це важливі люди в житті, бо вони нам можливість, робити найголовніше, віддавати.