Написати повідомлення "образ лелеки в українській літературі". дякую за відповіді!

Образ лелеки є символом добра, благополуччя. лелека несе тепло в хату і радість. господарі які мають лелеку біля хати в народі дуже щасливими, бо їх оберігає символ цього щастя (лелека). люди шанобливо ставляться до саме цього птаха, адже він один єдиний не првторний, але мало залишилось. всі вдячні цьому птаху за його щєд рі дарунки людям. ми його величає він є уособленням добра! ну потім можеш добавити де що своє зі свого досвіду.

грицько — найближчий приятель дитячих літ чіпки. обирає інший життєвий шлях. міряючи босими ногами курні заробітчанські шляхи, грицько мріяв про «хату теплу». невдачі, бідування, злигодні породили у хазяйновитого парубка егоїзм, байдужість до долі інших, корисливість. навіть приятелювання з чіпкою грицько намагався використати для власного збагачення. неприховане злорадство з бід чіпки, зневажання свого товариша – це так само своєрідна трагедія грицька.

максим ґудзь — ще один яскравий тип трагічної особистості, «пропащої сили». душа максима рвалася до енергійного діла, на широкий простір. казарма зламала його небуденну силу. максим страждав від безглуздої служби-муштри. горілка, до якої він звик, вимагала грошей, і він не соромиться грабувати людей, оббирати солдатів. повернувшись через зо років у село з грошима та «заслугами», максим живе єдиною пристрастю – збагаченням. тому і стає максимів хутір пристановищем грабіжників.

удивительно красивая жанровая картина. две красивые девушки-крестьянки сели на скамейку у печки и при свечке на святках принялись гадать. а как же без этого! тогда на святках это едва ли не самое главное – погадать на суженого-ряженого! ведь девушкам хотелось поскорее выйти замуж. а гадали на святках по-разному. вот то, что на полотне как раз самое верное.

наливалось в чашку немного воды, зажигалась свеча, и накапывался в воду воск. он там застывал в различных формах, а потом при свечи рассматривают тень этой самой восковой застывшей кляксе.

рассматривали пристально, чтобы разгадать профиль любимого. вот как раз за рассматриванием художник и застал своих героинь. внимательно и весело смотрят они на тень исходящей от свечи – вдруг увидят что знакомое. но самое интересное, что такие святочные гадания сбывались почти через год.

как правило, все свадьбы справлялись осенью, почти сразу после сбора урожая. работы стало поменьше и потому можно было предастся развлечением. а свадьбы тогда праздновали с большим размахом. кстати, святки тоже праздновали с размахом, но, правда, не таким уж большим.

зимой то особо не нагуляешься, но они были как продолжение рождества христова. вот потому и красавицы одеты празднично. как правило, девушки собирались в одной из изб, без парней и принимались гадать. но это было не долго. сразу после гаданий, начинались песнопения, но тоже не просто так – кто-то прял пряжу, кто-то что-то подшивал или перебирал из ягод.

конечно, растапливался самовар, и начиналось девичье чаёвничество. угощения были разные – пряники, хлебцы или кусковой сахар. но потом приходили и парни, но ничего такого между ними не происходило, просто сидели и рассказывали всякие байки, присказки и .