Треба написати листа улюбленому герою в "маруся чурай"

Роман у віршах ліни костенко є одним з найвидатніших творів цієї письменниці. головна героїня, за ім’ям якої названий твір, втілила у собі найкращі риси української жінки, притаманні жінкам тому часу. і якщо б у мене була змога написати їй листа, я б це зробила приблизно так: «добрий день, марусю! я пишу тобі листа, як до справжньої подруги. ти мене зовсім не знаєш, але я добре знаю твоє життя і ті причини, за якими ти опинилася у такому становищі. я вважаю, що ти добра дівчина і розумієш важливість свого мистецького покликання. я тебе добре розумію, коли твоє серце сповнюється гордістю за те, що козацький полк співає твої пісні, бо твої пісні козакам воювати.я хочу сказати, що ти справжня українська дівчина, бо ти розумієш кохання як почуття, яке невід’ємно від громади, а творчість твоя зацікавлює не тільки вузьке коло родичів та знайомих. я бачу, що ти прагнеш до дії, хочеш в повній мірі пізнати людські радощі і страждання в усій їх повноті.я жалкую, що твоя любов виявилася роздвоєною, тому що ти зустрілася з розчахнутою душею твого коханого – гриця бобренка. ти молодець, що розумієш нерівність своїх почуттів з почуттями гриця: «моя любов чолом сягала неба,а гриць ходив ногами по землі.важливо тільки відчути, що в цих словахне стільки докір чи осуд, скільки скрута, зітхання, тута…»я хочу тобі сказати, що подружнє життя трактує не тільки спільність однодумців за на світ, а й спільність людей, яких, насамперед, єднають чисті, високі, нічим не заплямовані почуття та духовна рівність. твоя вірність, на мою думку, рівнозначна вірності своїй батьківщині і своєму народові, глибокій пошані  до вироблених століттями норм співжиття, та до культури суспільства. поважаю я тебе і за те, що для тебе особиста доброзичливість і почуття обов’язку є нерозривним цілим, тому я вважаю, що ти, маруся, насправді талановита дівчина, яка виросла серед людей, в суспільстві яких, перш за все, шанується мораль, в суспільстві яких основним правилом поведінки завжди було відверте ставлення до оточуючих, уболівання за процвітання і щастя свого народу.ти, марусю, мені, дуже подобаєшся, бо я поважаю твоє відкрите ставлення до кожної людини. ти молодець, що всі свої найсвітліші почуття висловлюєш у піснях, і при всьому цьому ти залишаєшся справжньою жінкою.ти, марусю, справжня українська жінка, для якої любов є священним олтарем, яка, так як і всі інші, буває беззахисною та ніжною, зачарованою та змученою, пристрасною та всепрощаючою. ти, маруся, – справжня жінка, і якщо б ти жила в наші часи, я б дуже хотіла, що б ти була моєю подругою.я дуже дякую тобі за твої уроки, які ти піднесла мені та моїм сучасницям, за приклад вірності та відданості. і прощаючись з тобою, я сподіваюсь, що ти обов’язково втілишся в одну з наших сучасниць та будеш й далі вчити нас справжнім почуттям, справжньому відношенню до найближчих людей і до тих, хто нас оточує. до побачення, маруся, і щастя тобі у всіх твоїх сподіваннях! »

Дружба людей то тварин дуже важлива ,дуже потрібна адже ми люди дуже вразливі  а коли ми залишаемся на сомоті тварина собака чи кішка ніколи не зрадить ,жив колись один чоловік була у ньго сьмья ,діти та не  було собаки ,от колись так сталося що цому до рук потрапив  маленький цуцик ,він хотів позбутися його  то доля вирішила інакше ! цей чоловік залишив собі собаку ,і настільки цей пес був відданим свойому хозяину ,що кожного дня проводжав його до роботи и зустрічав з роботи , це відбувалося досить довго ,на протязі життя , цю собаку впізавали всі ,і дуже любили , та коли одного разу собака не дочекалася свого господаря  а він як вияснилось помер на роботі ,та йому  було дуже боляче ,собака продовжувала чекати на свого хозяина  ще доггих 10 років ,поки не померла ,та на  томі місці поставили пам1ятник  собаці яка віддано чекала ,любила свого господаря !

Любов до вітчизни - одна з найбільших чеснот за всіх часів патріотизм, тобто любов до рідної країни, був серед чеснот, що найбільш цінувалися у людині. і це цілком зрозуміло. вітчизну не обирають, як не обирають рідну мати, і любов до вітчизни певною мірою схожа на люов до матері, що дала життя. тому у будь-яку епоху любов і повага як до батьків, так і до батьківщини була і є одною з найбільших чеснот - недаремно у багатьох мовах слова "батько/батьки" і "батьківщина" є спільнокореневими.  якщо людина зневажає країну, що породила її - ганьба такій людині. цуратися рідної країни - це те ж саме, що з призирством ставитися до рідної матусі. звісно, що і люди, і країни не бувають ідеальними, але ж люблять їх незважаючи на недоліки. людина, яка любить свою батьківщину, ніколи не буде виказувати зневагу до неї - ані словом, ані ділом. навпаки, справжній патріот буде робити все залежне від нього, щоб його рідна країна стала кращою.  на мій погляд, любити своїх батьків і свою батьківщину для людини є природнім. як же можна ставитися зневажливо до людини або країни, що дала тобі життя? я вважаю, що аж ніяк не можна.