20 ! умоляю складіть твір або вірш на будь-яку тему: постукав дощ зненацька в шипку. а дощ шумить. густий краплистий. річка синіє й зеленіє, сміється. !

Пізньої осені оголилися дерева та кущі. відразу навкруги стало багато простору та повітря. але це не дуже втішає, бо сонце вже рідко світить. а якщо воно світить, то вже майже не гріє.  кожного дня зі свого вікна я бачу одну ту ж саму осінню картину. зазвичай небо сіре, похмуре, ніби налите свинцем. останні птахи відлітають на південь: тільки й видно мандрівників у височині. залишаються лише птахи, такі ж сірі, чорні та коричневі, як івесь пейзаж навколо. це ворони, горобці тощо. яскраве листя, яке ще донедавно встеляло землю яскравим килимом, набуває сумного темно-коричневого кольору. часто йдуть дощі, тому в провулці за моїм будинком розводиться грязюка. іноді вона підмерзає вночі, бо ночі стають все холоднішими. де-не-де випаде в листопаді гарна сонячна днина. всі зустрічають її як рідну, цінуючи сонце! а ще нещодавно, влітку, ніхто не звертав на таке уваги. пізньої похмурої осені добре сховатися в теплій домівці з яскравим електричним освітленням. добре пити гарячий чай біля комп’ютера та слухати, як стукотить холодний дощ по віконних шибках. чути, як надворі дме холодний вітер, хитає деревав палісаднику та гудить на електричних дротах. з вікна видно, що перехожі з парасольками чи в капюшонах майже біжать вулицею, щоб скоріше дістатися додому.

Знав дев’ять мов – три слов’янські: українську, російську, польську; три романські: французьку, італійську, румунську; і три східні: татарську, турецьку та циганську…

Михайло Коцюбинський прожив лише 48 років.

Хворів астмою і туберкульозом. Навесні 1913 Михайла Михайловича Коцюбинського не стало. Поховали письменника на Болдиній

Був знайомий з Іваном Франком, М. Лисенком – який був його кращим другом, також з Василем Стефаником, Оленою Пчілкою, Лесею Українкою та Михайлом Старицьким.

Знак зодіаку – Діва

Його називали Сонцепоклонником і Соняхом, бо над усе любив сонце, квіти і дітей. Служив звичайним клерком у статистичному відділі Чернігівської управи, на роботу ходив з неодмінною квіткою у бутоньєрці.

Объяснение:

Відповідь:

1. Перша назва трагікомедії І.Карпенка-Карого «Сто тисяч» - "Гроші"

2. Прізвище головного героя твору - Калитка

3. Скільки землі було у Герасима? - цитата: "Кусочками, шматочками купував, а вже і у мене набралося: тепер маю двісті десятин — шматочок кругленький!"

4. Як звали землевласника, якому найбільше заздрив Герасим? - Цитата: "Он у Жолудя шматочок — так-так, — однієї шпанки ходить дванадцять тисяч.."

5. Навіщо кум Савка позичав гроші у Герасима? - щоб віддати Жолудю плату за користування землею. цитата: "От і тепер: післязавтрього строк платить Жолудю за землю, держу там у нього шматочок, а тут не вистача. Договір же такий: як грошей в строк не віддам — хліб зостанеться за Жолудьом без су-да".

6. З ким хотів одружити сина Герасим? - з однією з дочок Пузиря. цитата: "Що це ти затіяв — женить Романа на Пузирівні?"

7. Що пообіцяв дати Герасим у якості приданого своїй доньці, проте не стримав обіцянки? - цитата: "Так візьмемо, як наш зять взяв у нас: обіщали п'ять тисяч, а після весілля дали дві пари волів, десяток овець, пару коней, фургона і дві корови".

8. Що мав зробити кум Савка, щоб перевірити фальшиві гроші? - цитата: "... їдьте ви, куме, хоч зараз в казначейство і розміняйте ці гроші; як казначей прийме, то всяке прийме…"

9. Що не давало спокою копачеві Бонавентурі? - Боковенька, місце де, на його думку, знаходиться скарб. цитата: "Боковенька… Боковенька… Боковенька… Не дає мені спокою цей предмет… Боковенька, копили, кам'яна фигура… Там гроші, іменно там. Там моя судьба… ".

10. Який привід для святкування вигадали Герасим та Савка, щоб не розсекретити перед рідними свій план? - цитата: "Я ніколи не гуляю, щоб не було подозріння. А от що: засватаю я Романа на Мотрі — от і буде причина нашій гульні".

11. Скільки грошей заплатив Герасим за папірці? - три тисячі замість п"яти. цитата: "...; я тоді йому тиць замість п'ятьох та тілько три тисячі.."

12. Хто з персонажів твору переосмислив свої погляди на матеріальне наприкінці твору? - кум Савка цитата: "Та годі, куме! Буде здоров'я — будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж бог дає".

Пояснення: