Дайте визначення поняття „новела”, назвіть характерні ознаки цього жанру, приклади

Расска́з или нове́лла (итал. novella — новость) — основной жанр малой повествовательной прозы. автора рассказов принято именовать новеллистом, а совокупность рассказов — новеллистикой. рассказ или новелла — более краткая форма художественной прозы, нежели повесть или роман. восходит к фольклорным жанрам устного пересказа в виде сказаний или поучительного иносказания и притчи. по сравнению с более развёрнутыми повествовательными формами в рассказах не много действующих лиц и одна сюжетная линия (реже несколько) при характерном наличии какой-то одной проблемы.

Здитинства книжка була і залишається для мене великою таємницею і чудовим товаришем. вона відкрила мені красу рідного слова, дала можливість відвідати інші країни, познайомила з багатьма героями, які стали моїми хорошими друзями. люблю читати різні книжки, але найбільше подобаються ті, в яких розповідається про життя і долю моїх ровесників. під час літніх канікул я також не залишала книги без своєї уваги, адже з ними так приємно відпочивати. велике задоволення я отримала, читаючи роман американської письменниці елеанор портер «полліанна». головна героїня твору – дівчинка полліанна. вона моя ровесниця. зовні героїня не дуже гарна. «… худенька дівчинка в червоній картатій сукні з волоссям, заплетеним у дві товсті коси… гарне личко у ластовині виглядало з-під солом’яного капелюшка,» - так автор змальовує її портрет. і я відразу мовби побачила свою однокласницю тетянку. чомусь перехотілося читати (тетянка своєю поведінкою мало кому подобається в нашому класі). але письменниця підкреслює незвичайну красу блакитних очей полліанни, в яких відтворюється красива і чиста її душа. сторінка за сторінкою книга поступово відкривала для мене непросту і незвичайну історію життя маленької героїні. на її долю випало багато випробувань: рано залишилася сиротою, потім отримала тяжку травму хребта й була прикута до ліжка. як я її жаліла! але мама сказала, що цього робити не потрібно, бо полліанна – сильна дівчинка (мама читала роман зі мною). і справді, дівчинка, незважаючи на все, радіє кожному дню і намагається всім, з ким зустрічається. під її впливом змінюються мешканці містечка белдінгсвіль, які звикли жити лише для себе, замкнувшись у своєму дріб’язковому світі. це інвалід місіс сноу і містер джон пендлстон, і служниця ненсі. а як полліанна переймається долею свого однолітка джиммі біна! та чи не найбільше змінюється тітка поллі, яка до приїзду полліанни жила за суворими законами, робила будь-яку справу з посиленим почуттям обов’язку. вона не вміла радіти і любити по-справжньому. полліанна своєю душевністю та умінням радіти всьому, що трапляється в житті, змушує тітку стати кращою, доброю і щирою. і згодом та знаходить щастя разом із лікарем чілтоном. під впливом одинадцятирічної дівчинки персонажі роману змінюються, знаходять своє щастя, родинний затишок. мені дуже хочеться бути схожою на полліанну, маленьку дівчинку, котра вміла «грати в радість». хочу бути такою ж щирою, відвертою і душевною, радувати своїми добрими вчинками і підтримкою маму, тата і всіх, хто живе поряд зі мною та піклується про мене. обов’язково розповім однокласниці тані про полліанну і пораджу прочитати твір елеанор портер. вірю, що вона теж зміниться на краще під впливом цієї героїні. адже, як стверджувала письменниця: «… кожний несе в собі добре світло, треба тільки вміти відкрити свою душу і подарувати це світло людям». тож нехай це світло радості і щирості буде поряд зі мною, з кожним, хто живе на нашій чудовій планеті земля. і тоді запанують серед людей мир, злагода, добро і милосердя і прийде до кожного божа благодать. я вірю в це.

1." була собі мишка. така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик.  " 2." там стрічалася з своїми сестрами, із міста. ці були дуже бідні: худі, голодні, миршаві. ледве хвостики | волокли за собою. розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. люди не мають що їсти, а про миші, то вже і не згадуй.  " 3." мишці жаль голодних городянок, вона важко зітхає і говорить дальше.  " 4."раз якось вертає наша мишка і чує — в хаті чужим духом пахне." 5." як мишка тую розмову почула, то так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чим скорше побігла до нори.  " 6." як мишка тую розмову почула, то так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чим скорше побігла до нори.  " 7."кахикаючи і постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко. добув ящик, відчинив і очі йому пішли а стовп, брови підлізли вгору, волосся дубом стало." 8." але мишка не чекала, що дальше буде; моргнула на дітей, і вони шнурочком вибігли крізь відчинені двері на поле. краще там, ніж у такій хаті."