Скласти вірш з римами: трава, горобці, покрива, кінці

Объяснение:

Іван Іскра – хлопець, що щиро кохає Марусю. Козак, полковий обозний, звиклий до випробувань і битв.

«Таке нещастя хоч кого знеможе.

Це ж можна тут рішитися ума.

Любив же він Марусю, не дай Боже!

Тепер сидить, лиця на нім нема» (Іван Іскра на суді над Марусею).

Іван, щоб урятувати кохану від страти (за вироком суду), звертається за до до самого гетьмана Хмельницького. Коли заграли знову труби до походу, Іван відразу відгукується на поклик гетьмана, він у перших лавах, під корогвами. Для нього обов’язок – найперше і святе. Прощаючись з Марусею, він говорить:

«І знов земля кипить у боротьбі,

І знову я належу не собі».

Бобренчиха була «ненаситна! — що нагледить оком, то дзьобом так і вихопить із води».

Оця жадібність, ненаситність і зробили нестерпним життя її чоловіка, «він притих, заборсався в землі. Та й став домашніх хоругов хорунжим». І не те, щоб Бобренки бідували: «Але й жили! Душили копійчину. Удві душі робили без спочину». Оце й усе, чого хотіла мати Гриця у житті, добро для неї було поняттям матеріальним. Вона й сина свого — Гриця — майже не бачила, бо все воювала «за курку, за телицю, за межу».

Історична сюжетна лінія це події які пов'язані з вибором гетьмана на "Чорній раді" в Ніжині ,поразка Сомка, Шрама та їх прихильників .

Любовна,романтична причому вона складніша,ніж звичайний любовний трикутник.

Тут Леся, а з другого боку — Петро, гетьман Сомко, відчайдушний козак-запорожець Кирило Тур, історія з викра­данням, відмова Тура від Лесі. П. Куліш будує сюжет у хроноло­гічному плані, події розгортаються послідовно, наче ланцюжок, у якому одна ланка закономірно пов’язана з другою.

Объяснение: