План до твору сіроманець микола вінграновський

1.сироманець найстарiший вовк! 2.ущерб. 3.знашомство из сашком. 4.будынок прыхыстi.

як прожив своє життя беркут? чим заслужив повагу своєї і сусідських громад? відповіддю можуть стати його слова: «життя лиш доти має вартість, доки чоловік може іншим». громада - ось що було найголовнішим у його житті. бажаючи принести їй користь, ще змолоду задумав він навчитися лікувати рани і досяг свого. повернувся захар зі своєї чотирирічної подорожі іншою людиною: не тільки набув цінних знань лікарських, а ще й життєвого досвіду. спостережливість і розум йому осягнути, що тільки громадська єдність врятує простих селян від рабства боярського і князівського. талановитий ватажок розвиває зв’язки із сусідніми селами, дбає про дружні стосунки і практичну користь. через це його поважають і йдуть за порадою люди з ближніх сіл.  

всі його турботи й болі пов'язані з долею громади - долею руської землі. навіть уві сні не полишає його тривога, передчуття близької небезпеки. і коли вона прийшла, захар не розгубився, бо був готовий до неї. велика сила волі, мужність у боротьбі зі страшним ворогом, чесність захара беркута виразно помітні в його вчинках, насамперед рішеннях, які він приймає. готуючи оборону долини, захар беркут орієнтує громаду на те, що їх завдання не лише відбити монголів, а знищити їх, бо недобитий ворог завдасть страждань та мук іншим . він гордий за сина максима, що є йому в нелегкій боротьбі. обидва вони зуміли підняти громаду та підготуватися разом з іншими тухольцями до знищення ворогів.  

не одразу прислухались тухольці до слів свого ватажка, не за одну мить зібралися з силами. великих прикрощів завдали вони беркутові, серце якого кипіло проти ворога ще й від думки про втрату сина максима. та перемогли глибока мудрість і розсудливість громади й беркута. цьому сприяла також підмога, що прийшла з верховин та з-за гір, і з нею — усвідомлення власної відповідальності за долю не лише своєї громади, а й сусідів, які з надією дивилися на тухольців.  

надзвичайну шляхетність і силу духу виявляє тухольський ватажок, коли довелося йому робити найважчий вибір - важити користь громади і життя свого найменшого сина. як не важко було зробити це, але захар чинить за велінням обов’язку, всіма силами тамуючи свій душевний біль. не згоджується він і на брехню: «беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові. беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю».  

найвищий злет душі захара беркута — в його повчальних словах до громади, які виявилися пророчими. мудрий старець переконує, що перемога прийшла до тухольців не лише завдяки зброї, вдалому використанню місцевості, а й забезпечена громадським ладом: «згодою і дружністю». то найбільша сила, яку слід пильно берегти, — повчав захар.  

у своєму передсмертному слові захар беркут передбачає, що ця біда - не остання. він висловлює надію на кращі часи, коли люди давні порядки, відновлять їх, і то стане запорукою щасливого життя.  

***

захар - батько вісьмох синів, він виховав достойну зміну. усі вони шановані люди, гідні свого вітця.  

у найважчих випробуваннях захар беркут виявляє себе як мудрий, сміливий вождь. він дає завдання громаді не відбити, а розбити монголів. і сам бере в цьому найактивнішу участь. адже саме його осінила

ответ:

вірш “гімн” – один з найкращих зразків революційно-патріотичної лірики в українській літературі. поезія “гімн” (вічний революціонер) входить до збірки і.франка “з вершин і низин”. автор змальовує образ вічного революціонера як утілення могутності, нездоланності народу, його одвічних прагнень до свободи та справедливості.

ідея “гімн”: незламність бажання й пошуків волі і правди,невпинне зростання визвольного руху. тема “гімн”: психологічний та патріотичний драматизм. “вічного революціонер” – втілення нездоланності народу та його прагнень до свободи. основна думка “гімн”: 1. заклик до активної життєвої позиції 2. схвалення боротьби передових людей за поступ, справедливе суспільство 3. програс людства зупинити не можна 4. заклик до оптимістичного світобачення