як прожив своє життя беркут? чим заслужив повагу своєї і сусідських громад? відповіддю можуть стати його слова: «життя лиш доти має вартість, доки чоловік може іншим». громада - ось що було найголовнішим у його житті. бажаючи принести їй користь, ще змолоду задумав він навчитися лікувати рани і досяг свого. повернувся захар зі своєї чотирирічної подорожі іншою людиною: не тільки набув цінних знань лікарських, а ще й життєвого досвіду. спостережливість і розум йому осягнути, що тільки громадська єдність врятує простих селян від рабства боярського і князівського. талановитий ватажок розвиває зв’язки із сусідніми селами, дбає про дружні стосунки і практичну користь. через це його поважають і йдуть за порадою люди з ближніх сіл.
всі його турботи й болі пов'язані з долею громади - долею руської землі. навіть уві сні не полишає його тривога, передчуття близької небезпеки. і коли вона прийшла, захар не розгубився, бо був готовий до неї. велика сила волі, мужність у боротьбі зі страшним ворогом, чесність захара беркута виразно помітні в його вчинках, насамперед рішеннях, які він приймає. готуючи оборону долини, захар беркут орієнтує громаду на те, що їх завдання не лише відбити монголів, а знищити їх, бо недобитий ворог завдасть страждань та мук іншим . він гордий за сина максима, що є йому в нелегкій боротьбі. обидва вони зуміли підняти громаду та підготуватися разом з іншими тухольцями до знищення ворогів.
не одразу прислухались тухольці до слів свого ватажка, не за одну мить зібралися з силами. великих прикрощів завдали вони беркутові, серце якого кипіло проти ворога ще й від думки про втрату сина максима. та перемогли глибока мудрість і розсудливість громади й беркута. цьому сприяла також підмога, що прийшла з верховин та з-за гір, і з нею — усвідомлення власної відповідальності за долю не лише своєї громади, а й сусідів, які з надією дивилися на тухольців.
надзвичайну шляхетність і силу духу виявляє тухольський ватажок, коли довелося йому робити найважчий вибір - важити користь громади і життя свого найменшого сина. як не важко було зробити це, але захар чинить за велінням обов’язку, всіма силами тамуючи свій душевний біль. не згоджується він і на брехню: «беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові. беркути ніколи не сплямують ні своїх рук, ні свого серця підступно пролитою кров’ю».
найвищий злет душі захара беркута — в його повчальних словах до громади, які виявилися пророчими. мудрий старець переконує, що перемога прийшла до тухольців не лише завдяки зброї, вдалому використанню місцевості, а й забезпечена громадським ладом: «згодою і дружністю». то найбільша сила, яку слід пильно берегти, — повчав захар.
у своєму передсмертному слові захар беркут передбачає, що ця біда - не остання. він висловлює надію на кращі часи, коли люди давні порядки, відновлять їх, і то стане запорукою щасливого життя.
***
захар - батько вісьмох синів, він виховав достойну зміну. усі вони шановані люди, гідні свого вітця.
у найважчих випробуваннях захар беркут виявляє себе як мудрий, сміливий вождь. він дає завдання громаді не відбити, а розбити монголів. і сам бере в цьому найактивнішу участь. адже саме його осінила
ответ:
вірш “гімн” – один з найкращих зразків революційно-патріотичної лірики в українській літературі. поезія “гімн” (вічний революціонер) входить до збірки і.франка “з вершин і низин”. автор змальовує образ вічного революціонера як утілення могутності, нездоланності народу, його одвічних прагнень до свободи та справедливості.
ідея “гімн”: незламність бажання й пошуків волі і правди,невпинне зростання визвольного руху. тема “гімн”: психологічний та патріотичний драматизм. “вічного революціонер” – втілення нездоланності народу та його прагнень до свободи. основна думка “гімн”: 1. заклик до активної життєвої позиції 2. схвалення боротьби передових людей за поступ, справедливе суспільство 3. програс людства зупинити не можна 4. заклик до оптимістичного світобачення
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
План до твору сіроманець микола вінграновський