Будь ласка, напишіть короткий переказ повісті шхуна колумб.

Короткий зміст початку творухлопчик грицько тільки-но простягнув руку за яскравою квіткою, як його хтось гукнув. позаду стояв високий чоловік у білому кашкеті і з плащем на руці. на плечі в нього — два фотоапарати. він спитав, де живе рибний інспектор ковальчук.  чоловік як чоловік. та все ж таки чужим повіяло на хлопчика. і він не помилився.  фотограф анч, що зупинився у ковальчука, був шпигуном однієї іноземної держави. із страшним наміром він пробрався в радянський союз — знищити професора ананьєва, викрасти його проект добування гелію з торіаніту.  але події розгорнулися зовсім не так, як розраховував досвідчений шпигун. про те, як завдяки пильності й мужності радянських людей були зірвані плани іноземної розвідки, розповідає захоплююча повість талановитого українського письменника миколи трублаїні.

Короткий зміст початку твору хлопчик грицько тільки-но простягнув руку за яскравою квіткою, як його хтось гукнув. позаду стояв високий чоловік у білому кашкеті і з плащем на руці. на плечі в нього — два фотоапарати. він спитав, де живе рибний інспектор ковальчук.  чоловік як чоловік. та все ж таки чужим повіяло на хлопчика. і він не помилився.  фотограф анч, що зупинився у ковальчука, був шпигуном однієї іноземної держави. із страшним наміром він пробрався в радянський союз — знищити професора ананьєва, викрасти його проект добування гелію з торіаніту.  але події розгорнулися зовсім не так, як розраховував досвідчений шпигун. про те, як завдяки пильності й мужності радянських людей були зірвані плани іноземної розвідки, розповідає захоплююча повість талановитого українського письменника миколи трублаїні.

поема лесі українки «давня казка» — один з найкращих творів української літератури. в ній поетеса показує боротьбу людей проти своїх поневолювачів та роль і місце поета у визвольній боротьбі народу.

ця тема розкривається в зображенні двох головних персонажів твору — народного поета і графа бертольда.

поема починається коротеньким вступом, у якому леся українка, звертаючись до читачів, говорить, що вона розповість давню казку. насправді ж поема, в якій ведеться розповідь про минуле, тісно пов’язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.

у якійсь країні жив талановитий поет. він любив людей, для них складав пісні, які давали народові пораду і розвагу. в народі шанували поета, захоплювалися його піснями, до нього

раз у раз ходила молодь

пісні-слова вислухати.

тільки чванливий нероба лицар бертольдо глузував з поета, вважав його жебраком і навіть божевільним.

несподівано настало лихо — почалася війна. на чолі з бертольдом військо вирушило в чужі землі. коли в чужих землях у поході лицарям ставало тяжко і туга обгортала їх серця, тоді співці співали ті пісні, які склав поет, і вони, викликаючи у вояків спогад про рідну країну, підбадьорювали їх та додавали одваги.

Вчителі та батьки часто кажуть, що підлітковий вік — найважливіший ужитті людини; якраз у цей час формується характер особистості. мабуть, краще за чимале коло різних науковців та психологів почував це серцем учитель за фахом, письменник за покликанням спиридон черкасенко, що написав оповідання «маленький горбань». автор знайомить читача зі своїм героєм на самому початку твору. здається, нічим не виділяється павлик з хлопчачого гурту: так само захоплено блищать очі малого, коли він дивиться на веселу гру дітей у м'яча. з першого погляду видно лише, що діда і онука об'єднує велика дружба: вони разом дивляться на гру, спілкуються, «обом сіяють обличчя од великої втіхи» та погляд уважних очей автора переносить нашу увагу на постать павлуші: «гострі коліна», «великий горб» очима мудрого діда антипа ми дивимось разом з письменником на хлопчика, в його «променисті, розумні очі», «що одсвічували далеким тихим смутком». всі, хто спілкується з павликом, а це, в основному, дівчата, помічають «його журні сині очі, люблять слухати його «поважну, навчаючу мову», а на його каліцтва не зважають, навіть окремі групки сперечаються одна з одною, до кого піде гратися павлик. любили дівчатка слухати казочки хлопчика, а знав їх павлуша багато. крім діда, вихованням хлопчика займалася і матуся, така ж добра, сердечна жінка, як і дід антип. після тяжкої праці на пана мати працювала і по господарству, але не забувала приголубити, заспівати, розказати казочку своєму хлопчикові. та пісеньки павлуша не любив, бо серце йому краялося від смутку маминих пісень. поки мати розповідала казочку, павлуша й сам фантазував, а потім у снах ці фантазії продовжували своє життя. письменник таким чином розкриває нам мрійливий, творчий характер хлопчика. жаліслива мама, яка плакала від своїх сумних пісень, виховала й такого ж співчутливого до чужого болю сина. спиридон черкасенко показує нам в оповіданні, як нерішучий з першого погляду хлопчик стає сміливим і активним захисником всього живого коли хлопці хочуть познущатися над беззахисними пташенятами. якщо спочатку мені не дуже поведінка павлуші, коли він розповідає дідові про негарні вчинки захарка, то в епізоді з жайворонячими гні розкривається вся сутність маленького хлопчика. він не «стукач», він захисник всіх знедолених, і навіть того відчайдуха захарка! час од часу стає сміливішим павлуша. спочатку за діда хоче перевчити захарка, щоб той не палив тютюн. потім, v степу, пересилюючи страх, виймає палички-помітки жайворонячих гніздечок, щоб хлопці не знайшли пташиних яєць. мабуть, у серце павлика автор вкладає велику душу вчителя, недарма ж доброта маленького горбаня зупиняє гнів діда на озвірілого розбишаку, розтоплює черстве, холодне серце захарка. письменник спиридон черкасенко вчить і нас, читачів, вміти прощати й вірити в добро. душевна краса, доброта павлика, щедрість на ласку і приязнь перевертають й душу кривдника малого горбаня. двоє дітей потягнулися одне до одного, розкрилися назустріч характери. «ось що робить віра в добро», — каже своїм оповіданням автор спиридон черкасенко.