Спробуйте пояснити як жадібність злобність заздрість брехливість підлабузництво можуть впливати на взаємини в одній країні

Вісторії європейського суспільства xviii століття відомий як епоха просвітництва. діячі просвітництва не тільки були письменниками , а й філософами , політичними мислителями . вже на ранньому етапі просвітництва джонатан свіфт виступає з критикою буржуазних відносин. сучасний свіфту читач повинен був у невідомих країнах і народах дізнатися (і дізнався ! ) до відрази знайомі звичаї , прикмети власного життя та історії. вже такі , погляд , манери , особливості таланту свіфта : він був мудрий філософ , невичерпний фантазер і дотепний , неповторний сатирик. свіфт зло висміює людські пороки , смішні й сумні , які , на жаль , мають глибокі соціальні корені . тому сатира свіфта дієва і в наші дні. вона тому й значна, що глибоко серйозна і переслідує високі ідейні цілі. джонатан свіфт шукав істину сучасного йому світу . « мандри лемюеля гуллівера » - пародійна імітація , з одного боку , пошук і відкриття істини , з іншого. свіфт вважав , що його перше завдання - наблизитися до духовного життя століття і розібратися в ній. він говорить з читачами про релігію , але не на незрозумілій мові богословів ; про політику , але не на партійному жаргоні , незрозумілою для більшості; про літературу , але без зарозумілості і самовдоволення. велико твір « мандри лемюеля гуллівера » тим , що воно глибоко узагальнено . всі речі , описані джонатаном свіфтом , мають риси і дії сучасників автора. він не міг бити ворога відкрито, тому і наступав на нього за натяків , аналогій і алегорій . .

Предлагаю ограничиться монологом русалки из драмы леси украинки "лісова пісня ".  я не кохала? ні, то ти забула,  яке повинно буть кохання справжнє!   кохання - як вода, - плавке та бистре,  рве, грає, пестить, затягає й топить.  де пал - воно кипить, а стріне холод -  стає мов камінь. от м о є кохання!   а те твоє - солом'яного духу  дитина квола. хилиться од вітру,  під ноги стелеться. зостріне іскру -  згорить не борючись, а потім з нього  лишиться чорний згар та сивий попіл.  коли ж його зневажать, як покидьку,  воно лежить і кисне, як солома,  в воді холодній марної досади,  під пізніми дощами каяття.  несомненная классика, реномированный автор, популярное произведение.  в 80-е этот отрывок разучивали к экзаменам в театральном.

Сонце спати вже лягає, місяць землю освітляє. зорі поряд з ним гуляють, до віконця . спати, сонечко, лягай, очки міцно закривай. хай тобі присниться казка, від дівчини ніжна ласка. спи, мій хлопчик, засинай, в гості в сні мене чекай) ось вже ніч прийшла до нас і лягати в ліжко час. зручно в ліжечко лягай і бажання загадай. щоб тобі приснилась я, і незвідана земля. будем разом там гуляти, наше щастя виглядати. хлопчик мій, лягай вже спати, і мене в сні виглядати) заснули вже усі звірята, заснули пташки-снігурята. лиш ти не спиш, і я не сплю плекаєм мрію ми свою. і мрія в нас - на двох одна, найкраща в світі є вона. давай вже очі закривати вже пізня ніч, вже треба спати. всі мрії збудуться в  ві сні я - снюсь тобі, а ти - мені) добраніч, сонечко моє, пора лягати спати. годинник північ вже проб*є, нема чого чекати. вже день минув, настала ніч. та є й у ній цікава річ - безмежні сни, приємні мрії там збудуться усі надії. кохана в сні прийде до тебе, і буде там заради тебе. тож закривай, мій котик, очі бо сон повіки вже лоскоче.