Що, на ваш погляд, дітям долати труднощі під час великої вітчизняної війни? («за твором а. дімарова» блакитна дитина».)

Їхна дружелюбність мрійливість любов до батьківщини

у кожного народу є власні майстри слова, що стали символами нації. для українців це тарас григорович шевченко, для росіян – олександр сергійович пушкін, для ійців – вільям шекспір, для німців – йоганн вольфганг гете. цей перелік можна продовжувати безкінечно. у творчому доробку кожного з цих митців є багато геніальних творів, віршів чи прози, які вважаються перлинами літератури. і не лише літератури окремого народу, а й загальносвітової. саме тому кожна нація пишається своїми поетами та письменниками.

література – це сукупність творів, написаних різними поетами та письменниками, у різних країнах та різними мовами. митці порушують безліч цікавих та актуальних питань у своїх романах, оповіданнях та віршах. деякі з них стосуються лише певного народу. наприклад, визвольна боротьба за незалежність чи тема кріпацтва в україні, про які ми можемо прочитати у геніальних поезіях тараса григоровича шевченка. а деякі проблеми будуть актуальні для усіх націй, тому їх називають загальнолюдськими. найчастіше це філософські проблеми пошуку сенсу життя або тема кохання, яка буде актуальною у всі часи і в усіх народів. для того, щоб твори певного письменника чи поета стали зрозумілими для представників інших країн, їх на різні мови. саме завдяки талановитим перекладачам ми зараз можемо читати українською мовою дуже багато творів світової літератури, починаючи від «одіссеї» гомера і закінчуючи сучасними книжками, як наприклад, історії про гаррі поттера від джоан роулінг. так само іноземці можуть читати ійською, німецькою та іншими мовами твори українських письменників та поетів: тараса шевченка, лесі українки, івана франка, михайла коцюбинського, панаса мирного тощо.

все це і є література. за шкільною програмою ми знайомимося з найвидатнішими зразками української та зарубіжної літератури. ми вчимося аналізувати зміст творів, характеризуємо персонажів, визначаємо проблематику. перед нами постають картини з життя та побуту різних людей, представників різних професій та різних народів.

знайомлячись з літературою інших народів, ми розширюємо власний світогляд. а пізнаючи світ української літератури, ми вчимося цінувати надбання власного народу. ми пишаємося мудрість й талантом наших майстрів пера. саме тому дуже важливо вивчати літературу не лише свого народу, а й інших. як писав тарас шевченко: «і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь».

Удрамі «талан» м. старицький ставить і розв’язує з демократичних позицій низку важливих на той час проблем, зокрема таких, як доля митця в буржуазному суспільстві, ставлення цього суспільства до митця перед народом та боротьба за реалістичні шляхи розвитку мистецтва. події, змальовані в драмі, відбуваються в добре відомому для старицького мистецькому світі. чудово знаючи стан театральних справ на україні, добре розуміючи велике значення сценічного мистецтва в житті народу, драматург правдиво відтворив важкі умови життя та праці акторів українських театрів. він показав, що причиною цього було буржуазно-поміщицьке суспільство з його антигуманними законами життя та розтлінною мораллю. старицький уперше в українській літературі порушив тему життя та творчих буднів українських акторів. ця п’єса, як зазначає автор у назві, «із побиту малоруських акторів». драматург зображує діяльність прогресивних митців, що прагнуть своєю сценічною працею вірно служити народові. борючися проти апологетів безідейного мистецтва, мистецтва для розваги, вони захищають основні принципи реалістичного, народного театру, його могутню соціально-виховну роль. такими є степан безродний, марко жалівницький, ганна кулішевич та інші актори. до належить і молода талановита актриса марія лучицька. у театрі лучицька веде тривалу боротьбу проти сваволі та інтриг з боку бездарної артистки катерини квятковської, деспотичного антрепренера трупи юрія котенка, продажного репортера газети аврама юрковича та інших. усі вони не тільки заважають творчій праці актриси, але й прискорюють її трагічний кінець. у драмі «талан» основну увагу драматург зосереджує на всебічному розкритті образу лучицької, на показі її сценічного та особистого життя. інші персонажі зображені блідніше: вони власне підпорядковані більш широкому розкриттю образу головної героїні твору. користуючись великим успіхом на сцені, лучицька прагне до особистого щастя, не розуміючи того, що воно для неї можливе лише в натхненній творчій праці на користь народу. трагічна смерть артистки — типове явище у класовому тодішньому суспільстві, панівні кола якого вороже ставились як до справжнього мистецтва, так і до талановитих діячів сцени. тема «талан»— зображення життя інтелігенції, театру, життєвого вибору служителів мистецтва.