Чи має право омелько кайдаш на повагу родини і односельців?

     Кирило Тур – один із найколоритніших персонажів роману. Він оповитий романтикою запорозьких подвигів, січового братства. Джерела образу Тура слід шукати в народних думах та історичних піснях. Він так характеризує козацьке життя: “А в нас над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала. Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах.  "Не сьогодні, дак завтра поляже вона, як од вітру на степу трава, а слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже”.

      Відважний і великодушний, він ладен віддати життя за бойове побратимство, козацькі звичаї. “Лучче мені Проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного”, – говорить він побратимові-чорногорцеві, коли той пропонує вистрілити у Петра, у якого в руках лише шабля. Йому притаманні відчайдушні вчинки, продиктовані козацькою звитягою.

     Він з однаковою відчайдушністю викрадає Лесю Череванівну, наречену Сомка, та приходить до ув’язненого Сомка, щоб врятувати його ціною власного життя. Мова Кирила близька до народнопісенної, вона сповнена прислів’ями, приказками і різноманітними дотепами.

Відповідь:

Жанр “Аравійська пустеля” – повість, тому що це середній за розмірами розповідний прозовий твір, у якому змальовано життя кількох героїв протягом важливого за подіями часу. Оповідь у творі ведеться від І-ої особи. Про події, які відбуваються в повісті, ми дізнаємося від оповідача. А тому складається враження, що автор на власні очі бачив ті події, про які розповідає. У творі є казкові (фантастичні) елементи. Наприклад, твір починається словами казки: ,,Жив собі та був собі…” , фантастичним є те, що лелеча заговорило людською мовою, пише листи з далекої Африки

Пояснення:

жду благодарства