Художній аналіз твору " ой на горі та женці жнуть "

Ідонині дуже популярною є народна козацька пісня "ой на горі та женці жнуть", у якій оспівується слава й гордість україни — запорозьке військо на чолі зі своїми отаманами. козаки не про власне збагачення, для них єдина цінність — добрий кінь, гарна зброя та тютюн і люлька. традиційно на січ не допускалися жінки, тому сагайдачний ніби так говорить про жінку. насправді ж саме задля жінок і дітей, задля спокою рідної землі козаки майже все свідоме життя перебували в тяжких походах, у боях, віддавали за це життя. пісня бадьора, сповнена оптимізму й тонкого гумору, самоіронії. 

в данийчаснаше життя стаєвсе більш ібільш напруженою.людиживуть підпресомрізних проблем,таких,як соціальні,екологічні,економічніта інші.вонипостійно ідстресу,шуму іпилуу великихмістах,хворобами танестабільності.людина повиннабути сильним іздоровим длятого,щоб подолативсі труднощі.для досягненняцієї метилюдиповинні дбатипро своє фізичнеіпсихічне здоров'я.є кількаспособівзробити це.станвашоготіла залежитьвід того,скількичасу випроводитезаняттяспортом.принаймні,кожен повиненробити ранковузарядку щодня.самимздоровимвидів спортуплавання, бігі їзда навелосипеді.здоровехарчування також єдужеважливим фактором.переїданняпризводитьдо розвиткубагатьох небезпечнихзахворювань.щоденне менюповинновключатим'ясо,фрукти іовочі,молочніпродукти,які багатівітамінами,жирів,білківі т.д. з іншогобокусучаснідієтидуже популярні,особливо середжінок.дієтиможутьбути шкідливими,якщовони використовуютьсяв неправильномунапрямку.щоб бутиздоровим,людина повиннапозбутися своїхшкідливихзвичок.це необхідно,щоб кинутипалити іпитибагато.кожен повиненпам'ятати,що сигарети,алкогольі наркотикируйнуютьтіло імозок.крім того,згідно зі статистикоюбільшістьзлочинів скоюєтьсялюдьмипід впливомнаркотиків іалкоголю.крім того,рекомендується дивитисятелевізорменше,уникнути занепокоєнняідотримуватися розпорядкудня.звичайно,це важкослідувати всімцим рекомендаціям,алекожній людині доводитьсявибирати міжздоровогоспособу життяі численниххвороб

шрам (справжнє прізвище чепурний)

по одежі і по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду — старий «козарлюга». був він син паволоцького попа, по прізвищу чепурного, учився в київській братській школі, і вже сай вийшов був на попи. як же піднялись козаки з гетцу маном остряницею, то і він устряв до козацького війська; бо гарячий був чоловік шрам і не всидів би у своїй парафії, чуючи, як іллється рідна йому кров за безбожний глум польських консистентів ,і урядників над українцями, за наругу католиків і унітів над греко-руською вірою. сидів він зимовником серед дикого степу на низу, взявши собі за жінку бранку туркеню; проповідував він слово правди божої і чабанам запорозьким; побував він на полі й на морі з низцями; видав не раз і не два смерть перед очима да й загартовався у воєнному ділі так, що як піднявсь на ляхів хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу. ніхто краще його не ставав до бою; ніхто не крутив ляхам такого веремі у тих-то случаях пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки, як прозвали його шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. і в реєстрах-то, коли хочете знати, не чепурним його записано. не раз дзвонив старий шрам шаблею; далі, почуваючись, що вже не служить сила, зложив з себе полковництво, постригсь у попи да й почав служити богові.