На мій погляд,так як було по тексту,вони постійно сварились,мирились і т.далі..висохла груша,повірте,це не кінець.вони будуть далі гризтися.є надіє тільки на майбутне покоління-дітей мотрі і мелашки,вони зможуть правильно обрати дорогу і почати мирити батьків. пізніше діти виростуть і будуть мати своїх,але так як,вони жили і бачили всі сварки.карко з мелашкою поїдуть в інше село і зажувуть по-новому.вони працювали день і ніч,і змогли забрати до себе дітей.сварок більше не буде.
АлександрАлександровна
06.06.2020
На запорожжі іван підкова з’явився після 1550 року, привівши з собою на січ цілий козацький полк – „людей правдиво отборних”. запорожці охрестили його спочатку волошином, як такого, що прибув з волощини,тобто з румунії. деякі дослідники вважають, що справжнє його прізвище було вода. підкова був неабиякий козацький полковник, був високоосвіченим, володів рідкісною фізичною силою, руками розгинав підкови, звідки і походить його козацьке прізвище. до наших днів дійшов єдиний портрет підкови, розміщений в одному з польських видань xvii ст. невідомий художник залишив під портретом підпис: „був настільки сильним, що не тільки ламав підкови, но і талери, коли віткнув талер в дерев’яну стіну,то його треба було вирубати.
Юрьевич293
06.06.2020
Пісні літературного походження — це твори , що увійшли в народну словесність з професійної літератури. шляхи запозичення можуть бути різними. найчастіше — пісня, створена автором і композитором, ставала популярною серед народу, а оскільки сприйнятий текст передавався в усній формі, ім´я автора й композитора затиралось, втрачалось, і пісня починала побутувати як народна. можливі й інші випадки. наприклад, відомий авторський текст (вірш) клався на народну мелодію або мелодію композитора, ім´я якого залишалося невідомим.