Твір на тему для чого каятися по повісті (слово о полку ігореві ) 8клас

«слово о полку ігоревім» — геніальний витвір києво - руського письменства. цей твір стоїть поруч з такими пам'ятками, як індійський та іранський епос, ійський епос «беовульф», французька «пісня про роланда», німецька «пісня про нібелунгів». створене напередодні татарського лихоліття, воно перейняте тривогою за долю україни-русі, сповнене глибоким патріотичним почуттям.князь ігор — головний герой пам'ятки. він воїн, політичний діяч русі. здійснив свій подвиг в ім'я рідної землі. не маючи можливості взяти участь у поході проти половців у 1184 році, князь ігор, запальний, честолюбний, побоюючись підозри у небажанні виступити проти половців, вирушив у похід самостійно. незважаючи на затемнення сонця, лиху прикмету, князь не повернув додому, промовив воїнам слова, що стали крилатими: «браття і дружино! лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». ігор закликав русичів або «голову свою положити, або напитися шоломом з дону». раптовість нападу на ворога важила дуже багато. і в п'ятницю, 10 травня, русичі розбили половецькі війська, взяли великі багатства: «золото, і наволоки, і дорогі оксамити». але автор наголошує, що не багатство було основною метою походу. князь ігор узяв собі тільки почесні військові клейноди — «черлен стяг, біла коругов, черлена гілка, сріберне ратище».другого дня хоробро билися ігор та всеволод. битва була жорстокою, сили були нерівні. князі святослав ольгович і десятилітній син ігоря олег загинули: «молоді два місяці, олег і святослав, тьмою там заволоклися і в морі потонули». князя ігоря було взято у полон.епізод утечі ігоря з неволі надзвичайно поетичний, емоційний, напружений. йому передували вагання князя: «ігор спить, ігор не спить, ігор мислю поле мірить од великого дону до малого дінця». природа наче відгукується на мольбу ярославни, всієї руської землі й є князю: «дятли стукотом путь до ріки вказують, солов'ї веселими піснями світ просвічають».услід ігорю помчали половецькі хани гзак і кончак. картини втечі порівнюються автором з перебігом подій у казках: князь «на бистрого коня метнувсь і скочив з нього сірим полетів соколом над »даремно переживав ігор. русичі радіють поверненню князя: «землі раді і городи веселі». так автор хоче показати спільність інтересів усіх руських лніщей.«слово о полку ігоревім» пройнято ідеєю патріотизму, закликом до князів об'єднатися перед навалою ворога, перетворити київську русь на могутню монолітну централізовану державу. утвердженню цієї думки підпорядковано й розкриття найкращих рис головного героя, найдорожчого духовного скарбу нашого народу — «слова о полку ігоревім». 

      повість всеволода нестайка "тореадори з васюківки" дуже легка для сприйняття   і жартівлива. автор вміло використовує елементи комічного, що читачеві поринути у казковий світ яви і павлуші.

      найбільш вдалим на мою думку елементом комічного є надання тваринам жартівливих прізвисьок. ось наприклад, мене дуже розвеселила корова контрибуція, собакевич,  бугай петька і звичайно ж   цап жора. ще мені сподобався, такий виразний засіб комічного, як наведення автором простої дитячої мови, що у творі лунала із вуст яришки:   «загаза чогтова», «так тобі і тгеба». а також у повісті я знайшла багато вдалих літот і гіпербол, що надали твору яскравого забарвлення. 

      отже, всеволо нестайко по праву посідає одне з найпочесніших місць серед кращих майстрів пера. він вміло використовує елементи комічного у своїй повісті "тореадори з васюківки", що створює у творі особливу атмосферу. 

любов часто засліплює людину , але проходить час і полуда спадає з очей. наврядчи фанатичну і безтямну любов можна вважати довговічною, та при це все ми всетаки піддаємось її солодкому полону. чи правильно це? до нестями неможливо любити когось або щось постійно. розум завжди головніший, навіть над самими чистими і щирими почуттями.

усім добре відома повість миколи гоголя "тарас бульба". автор вдало висвітлює проблему згубності фанатичного кохання на прикладі молодшого сина тараса бульби - андрія. він закохується у польку і втрачає адекватне мислення. любов перетворює андрія на зрадника батьківщини. і врешті-решт ця любов приводить до трагічного фіналу - батько вбиває власного сина.

ще один приклад ми   можемо знайти у творі михайла коцюбинського "тіні забутих предків". здавалось, це безтурботне кохання, що пов"язало з самого малечку дітей двох ворогуючих родів марійки гутенюк і івана палійчука, не предвіщає біди. але смерть марійки загублює душу івана. він відвертаєтьс від суспільства і подається у відлюднення на шість років, а коли навіть повертається знаходить єдину відраду у філістерських радощах. і не правда, що івана зжив з світу юра-мольфар через кохання до палагни. герой прагнув до своєї любки марічки, і врешті прямуючи за її голосом падає в урвище. через декілька днів пастухи знаходять його напівмертвого, але він всеодно помирає.

отже, кохання - це прекрасне почуття, що дарує радість і щастя людям, але фанатичність обертає його в страшну зброю.