Іть скласти твір на тему"найкращі пісні україни"

  із давніх-давен уславилась земля українська піснями, які передавалися від покоління до покоління, від матері до дітей бережно, як найцінніші реліквії. пісні розкривали духовний світ народу, його прагнення і сподівання, горе і радощі, давали сили в труді і боротьбі за визволення.        "українська народна пісня, - писав м. стельмах, - увібравши в себе і грозовий, і барвінковий ласкавий світ, історію і побут, болючі роздуми і найніжніші почуття, воістину геніально поєднала пристрасне й емоційне слово з незбагненним чаром, з незбагненними таємницями "        доля української пісні сумна і велична. незважаючи на перешкоди і лихоліття, вона вистояла і продовжує чарувати красою нові покоління. кожна пісня, мов іскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав укладач збірки "найкращі пісні україни" михайло шевченко: "вона має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям духовності - має дух! "        народна пісня - це насамперед історія україни та невмирущість душі народної, це світ життя і боротьби, надій і сподівань, які не людину і в найтяжчі часи.        минають століття, змінюються суспільні устрої, потрясають світ війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші зі своїми смаками й уподобаннями. а народна пісня залишається, даруючи свою красу та неповторність.              народна пісня зоряно, незгасно        горить в моєму серці повсякчас,        вона мене виводить на дорогу.        вона мені просвітлює віки,        де радість і печаль мого народу        врослися в древа вічного гілки.

Автор слів і.п.котляревський. музика народна. тема: розмова молодої жінки та її старого чоловіка. ідея: молода жінка не повинна виходити за старого. жанр: жартівливі, сатиричні пісні. художні засоби:   порівняння:   стояв старий з молодою, як із ягодою;   старий дідуга,  ізогнувся, як дуга. протиставлення: ой ти, старий дідуга,  ізогнувся, як дуга,  а я молоденька,  гуляти раденька! метафора:     ізгиньте, пропадіте,  всі старії кості,  не сушіте, не крушіте  мої молодості! звертання:   пусти мене, старий діду,  на вулицю погулять! антитеза: старий з молодою; ти все спиш, а я плачу. звуконаслідування: кахи-кахи; хи-хи.

тема:   оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний». ідея:   висловлення співчуття загиблому козакові.

основна думка:   та вже ж твій син оженився / та взяв собі паняночку, / в чистім полі земляночку.

метафори:   «накрив очі осокою», «коник плаче».

пестливі слова:   «ніженьки», «рученьки», «вороненький», «вірненький», «паняночку», «земляночку». звертання:   «не плач, коню, надо мною», «біжи, коню, дорогою», «не плач, мати, не журися». риторичне запитання:   «а де ж мій син молоденький? ».