Мені потрібен твір "чим я можу бути корисною для своєї україни

Ты можеш береч природу.   хорошо учится чтобы стать хорошым мастером   для своеи родины

Фольклор українського народу є дуже цінним скарбом. він формувався на протязі багатьох століть і об"єднує часи київської русі з сьогоденням. долаючи різні перешкоди на своєму шляху фольклор видозмінювався і набував різних жанрових втілень. занурившись у історію ми можемо знайти славетні думи, які звеличували переможців; повчання, що не втратили актуальності до сьогодня; легенди, , казки і багато чого іншого. фольклор втілює велику цінність ще тому, що найкращі твори великих поетів взяті зі скарбниці творчості народу, незмірно глибокої, різноманітної, чистої і мудрої. на основі фольклорних творів на українських землях формувалися і розросталися театри, пісенні твори і навіть художне мистецтво. своє ставлення до фольклору у своїх роздумах втілив великий філософ григорій сковорода, під час навчання він радив учням обов’язково вивчати усну народну творчість, яка найповніше зберігає скарби народної мудрості. він наголошував на тому, що лише та людина має право на пошану, що не забува славетного походження свого і може почерпнути для себе всю розмаїтість думок народного мистецтва, зрошеного кровю і слізьми українського народу. я вважаю, що людина знаюча свою історію і фольклор заслуговує називатися справжнім патріотом. і що саме велике багатство знаходиться не в самомій усній народній творчості, а в тому що ця творчість зворушила у серці людини.

Ярема (єремія) вишневецький  —  головний герой роману івана нечуя-левицького, князь,  історична постать, зрадник православної віри і свого народу. провідними рисами характеру яреми вишневецького є гордовитість і пиха. вже на перших сторінках роману юний єремія постає людиною, яка не терпить чужої опіки, вищих за себе і яка у зовні привітній поведінці з челядниками приховує потайне глузування з них. «насуплене та якесь вовкувате і ніби звіркувате княжа», – так характеризує його патер вінцентій при першій зустрічі. навчання в єзуїтському колегіумі ще дужче розвинуло зарозумілість і пиху молодого князя, переконавши його у власній месіанській місії навіть силою навертати «темну українську масу», «тих темних товаряк» до католицизму, до польщі і польської мови. пізніше перебування за кордоном в європі змусило його критичним поглядом придивитись до способу життя своїх багатих та уславлених предків, чий палац йому видався чистісінькою конурою. прикладом зверхності є кепкування з навколишньої знаті, зокрема зі свого друга по навчанню домініка заславського. навіть при виборі майбутньої дружини вишневецький керується думкою, наскільки така пара сприятиме його славі. суттєвою рисою характеру героя є егоїзм. це найкраще спостерігається у його стосунках з дружиною, якам його любов порівнює з холодним залізом. досить переконливим прикладом егоїзму, навіть егоцентризму є відношенн князя до тодозі світайлихи. здається , що таке високе почуття як кохання, повинно змінити людину, однак він залишається таким же. «не будеш до мене ходити та мене любити, я пошматую тебе, щоб твоя краса нікому не дісталась по віки вічні…» – ось таке самолюбство, нахабство керують цією людиною. характерною рисою вдачі яреми є жадоба до багатства, прагнення стати найбагатшим на всій україні і польщі. «моя гетьманська булава – то землі безмірні, безліч грошей, військо. он де моя сила ». про вперте бажання збагатитись свідчить захоплення князем чужих маєтностей силою, за що поляки його зненавиділи. протягом роману простежується і така риса вдачі, як жорстокість. заради своєї мети він знищить всіх, хто йому перешкоджає. найкраще про жорстокість і знущання над людьми свідчать його сни, які за криваві злочини не спокійно спати. ненависть до україни і козацтва теж простежується в характері єремії. його фраза: «нехай гине україна з козаками», – неодноразово зустрічається в творі. за що ж ненавидів козаків єремія? він прекрасно знав і розумів, що лише козаки і хлопи можуть змінити його долю, можуть скинути його владу. ця риса тісно переплітається з боягузтвом. важко уявити його боягузом, однак він боїться. звістка про похід хмельницького була для нього страшна: «і ця страшна міра злякала його і в одну мить запаморочила йому памороки. він сидів блідий, аж жовтий, закинувши голову на крісло, і неначе почував, ніби хтось встромив йому ножа у самісіньке серце ». крім цих рис, єремії вишневецькому були притаманні і другорядні, які ви підготуєте на наступний урок. отже, єремія вишневецький – нащадок славного роду, міг, маючи всі дані, прославити свою землю, а не бути проклятим. «князь єремія вишневецький» образ  максима кривоніса антиподом вишневецького виступає максим кривоніс, і кожен з власних позицій бачить майбутнє україни. якщо перший не любив україну за демократизм і вважав, що «козаків, їх гетьманів, усю україну треба знищити і вбити на смерть», то кривоніс є  виразним представником української ідеї, він хоче бачити рідну землю вільною від шляхетського панування і спрямовує на цю боротьбу всі сили й засоби. максим виступає умілим організатором і розважливим політиком, який може захопити людей своїми ідеями, повести за собою. «князь єремія вишневецький» образ  гризельди вибір майбутньої дружини припадає на гризельду замойську, цим шлюбом він укріплює зв’язки з польськими магнатами і прагне підсилити свою славу. сама ж гризельда відчуває, що любов чоловіка не палка і пристрасна, а холодна і виважена.