Походження слів : канікули, писати, азбука

"азбука" - раніше алфавіт звучав так: аз, букі, веді, глаголь, добро, є по перших двох буквах придумали слово. "диктант" - від латинського слова "дікто" - дикту, диктувати. а ще «діктаре» означає «розпоряджатися, наказувати». "олівець" - раніше писали на телячій шкурі олов'яними стержнями, а лише згодом перейшли на графіт.

Тема цієї поезії - це відчай ліричної героїні, яка не знає, що їй робити, на яку стежку стати в житті. вона бачить людей, які важко працюють, орла, що десь удалині кричить, але для себе шлях ще не обрала. лірична героїня ставить собі питання: бути чи не бути, як шекспіровський гамлет колись себе запитував. перед нею, здавалося б, лише безвихідь, але вибір завжди є. тому вона просить музу, яка так часто її надихала, - або дати відповідь на її питання, або забрати з собою. гамлет так само розмовляв із черепом своїх предків, але відповіді не отримав. такий результат отримує і героїня: музі байдуже до справ земних - вона творіння неба, сфери духовного, тому вона і покидає героїню, полинувши в небо. героїня сама повинна вирішувати, як саме її чинити, який шлях обрати. ми бачимо, що дилогія перед героїнею дуже складна, і навіть виникає співчуття до неї, адже всі мають якийсь сенс у житті, всі знають, заради чого живуть, а вона ні. але не потрібно здаватися, не потрібно говорити про те, що "не стане в мене сили, вогонь обпалить крила й я впаду", потрібно розібратися в собі, сподіватися на краще - і тоді житя налагодиться. у творі виражений яскравий гуманістичний пафос, віра у людину, у справедливість, у добро. і думки, і серце, з якими вона радиться, як з живими людьми, заспокояться і покажуть шлях, не той темний, де треба "в диких нетрях пробивать дорогу з сокирою в руках і з тонкою пилою, поки який гнилий, великий стовбур впаде й задавить серед хащів темних", а той прекрасний світ, який чекає усіх служниць високого мистецтва, служниць пера, якою і була сама поетеса.

фантастика та пригодницькі романи — улюблені твори будь-якого підлітка. мабуть, кожен хлопець з нашого класу мріє про такі подорожі, як у робінзона крузо з роману даніеля дефо або у діка сенда з "п'ятнадцятирічного капітана" жуля хочеться пройти і по заплутаних шляхах пригод шерлока холмса з оповідань артура конан дойля, але розумієш недосяжність своїх

та коли береш до рук книгу всеволода нестайка "тореадори з васюківки", розумієш, що і ти частенько разом зі своїми друзями опиняєшся у подібних ситуаціях веселих пригод. незвичайні події, які відбуваються з головними героями — явою і павлушею, захоплюють, переносять читача до васюківки аж у "метро" — до станції "клуня" — станції "крива груша", де борсається нещасна свиня манюня. без сліз і сміху читати "тореадори з васюківки" неможливо!

здається, що я знайомий з цими хлопцями вже кілька років!

павлуша і ява ("насправді його іваном звати") — "найкращі друзяки і напарники". гострий на язик дід салимон каже про них: " ява і павлуша пішли. от хлопці! орли! соколи! гангстери, а не хлопці! нема на них буцегарні".

павлуша і ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них " гриміла на всю васюківку, як радіо на перше травня".

енергія фонтанує з хлопців, тому вони й вигадують різні "штуки — викаблуки". за характером павлуша і ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є іван. це він вигадав випустити "пугутькало" в клубі під час лекції на тему "виховання дітей у сім'ї", влаштувати бій биків з головною "героїнею" коровою контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої

за своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя: вони могли б не ризикувати здоров'ям і життям, коли почули з глибини колодязя "плаксиве щеняче скімління".

попри всі суперечки між друзями, ява зважає на недавню хворобу павлуші і спускається в колодязь: " в тебе була ангіна тиждень тому. тобі не можна в колодязь", — каже він другові, коли вони вирішують, кому спускатися за цуценям. крім того, іван проявляє неабияку кмітливість, коли задіює в рятувальній операції і брус-перевагу, і вірьовку з прив'язаної кози. з того моменту друзів стало троє: павлуша, ява і собакевич — цуценя, якого витягнули з колодязя.

як цікаво читати про всі веселі пригоди павлуші та яви — кмітливих та винахідливих героїв всеволода нестайка! здається, що й сам автор такий же веселий, кумедний чоловік, що добре знається на дитячих характерах, з гумором, іронічно і одночасно з милуванням описує своїх героїв! книга

всеволода нестайка "тореадори з васюківки" стала моєю улюбленою, а герої пригод павлуша і ява — найкращими моїми друзями.