Текст -міркування для чого потрібні бібліотеки

Бібліотека- це велике зібрання книг різних спямувань.не завжди можна купити книжку, щоб ознайомитися із якоюсь її  частиною.тому, відвідавши  бібліотеку, можна знайти потрібну інформацію з меншою витратою грошей і часу.до того ж ніякі новини техніки не зрівняти з відчуттям, що відчуваєш,коли до твоїх рук потрапляє цікава книжка.

Здатність самовіддано мріяти володіє далеко не кожна людина. навколо завжди знайдуться люди, які намагаються переконати його в марності і безнадії цього дивного заняття. головна героїня повісті-казки а. гріна «червоні вітрила» ассоль зуміла не тільки не повірити глузуванням і злим пророцтвам оточуючих, але і дочекатися втілення своєї мрії. зросла самотньою серед не розуміють її дорослих і не бажають грати з нею дітей, ассоль занадто сильно повірила словам старого егля про казку, яка чекає її, коли вона стане дорослою. дівчина не знала, що в цей час в іншій країні самотній і замріяний юнак марить морем і кораблями, бажаючи зробити бувальщиною те, що здавалося лише чарівною казкою. грей був не лише мрійником, але і рішучим, вольовим, сміливою людиною. він залишив будинок, де ні в чому не потребував, і відправився в невідомість — освоювати моря і океани. грей був спочатку юнгою, але завдяки своїй кмітливості, витривалості та цілеспрямованості він все більше і більше поглиблював знання в області морехідного справи, зрештою, добившись здійснення мрії — стати капітаном. як і серце ассоль, душа грея чекала чогось незвичайного. і сталося диво: на загубленій лісовій галявині молодий чоловік побачив сплячу ассоль. залишене на пальці дівчини кільце стало для неї вірним свідченням майбутнього дива. волею випадку грей дізнався історію ассоль та її мрію. і він зрозумів, що навряд чи знайдеться в його житті хоч один чоловік, який був би йому ближче, ніж ця одного разу побачена дівчина. капітан не звик відкладати справи в довгий ящик. він знав, що ассоль чекає казку з червоними вітрилами, і знав, що цю казку він зможе їй подарувати. мудра і глибока була «нехитра істина», осягнута греем завдяки ассоль: «вона в тому, щоб робити так звані чудеса своїми руками».

мої враження від творів миколи хвильового

українське відродження 20-30-х років xx століття дало літературі багато нових талантів, ідей, світобачень. і серед них — микола хвильовий, письменник-новатор, самобутній і своєрідний автор.

його твори з налетом імпресіонізму були оригінальними, відмінними від робіт письменників того часу. вони вражають силою таланту митця, глибоким психологізмом героїв, манерою письма. його твори примушують замислитися і над долею автора, і над трагічною історією україни, і над своїм власним "я". новели м. хвильового "кіт у чоботях", "наречений", "солонський яр" — це фрагменти, вихоплені з кривавої і брудної мозаїчної картини громадянської війни. читаючи "кота в чоботях", відчуваєш виразні сатиричні нотки, сум за загубленою, знівеченою душею: "зник товариш жучок №1, залишилися "жучки №2, №3, №4" — малограмотні кухарки, що прагнули керувати державою й розпоряджатися життям людей".

у новелі "я (романтика)" — ще страшніші і трагічніші картини. твір торкається теми роздвоєння людської особистості. свого героя м. хвильовий ставить перед вибором: або служіння комуні, або життя матері, яка до останньої миті вірить у перемогу добра над злом у душі свого сина.