План до тексту захар беркут 8 роздел

Широкою рікою плили по русі пожежі, руїни та смерть. страшенна монгольська орда з далекої степової азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. найперші міста: київ, канів, переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів. страшний начальник монгольський бату-хан, прозваний батиєм, ішов на чолі своєї стотисячної орди, женучи перед собою вчетверо стільки всяких полоняників, що мусили битися за нього в перших рядах, — ішов поздовж руської землі, розпускаючи широко свої загони і бродячи по коліна в крові. про який-будь опір на рівнім полі ніщо було й думати, тим більше що русь була роз'єднана і роздерта внутрішніми межиусобицями. декуди ставали опором міщани в своїх мурах, і непривичні до ведення правильної облоги монголи мусили не раз тратити багато часу, добуваючи брам і мурів топорами. але слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені. ціль походу страшної орди були угри, багата країна, заселена племенем, спорідненим з монголами, від котрого великий чінгісхан монгольський домагався, щоб йому піддалося. угри не хотіли піддатися, і страшенний похід монгольської орди мав їм показати месть великого чінгісхана. з трьох боків разом, після плану батия, мала впасти орда до угорщини: зі сходу в землю семигородську, з заходу з землі моравської і з півночі через карпати. в тій цілі орда поділилася на три часті: одна, під проводом кайдана, пішла бессарабськими степами в волощину, друга, під проводом пети, відділилася від головної орди в землі волинській і поперек червоної русі, через пліснесько, змагала до верхів'я ріки дністра, щоб перейти її вбрід, а далі розлилася по підгір'ю, шукаючи проходів через карпати. 

2. характеристика образів ворожого стану  2.1. тугар вовк.  2.1.1. цитатна характеристика. додатковий матеріал.  • « мужчина, як дуб. плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів».  • « тухольський боярин, недавно князь данило дарував йому в тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я зелеменя, собі гарну »  • «хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще »  • «тільки мені ви затроюєте життя в тім раю».  • максим: «вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те »  • «нічого мене не обходить ваша копа. я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним».  • «зо мною, що вік звікував між князями, вдостоївся княжої похвали і нагороди за рицарські діла! моя донька може вибирати собі жениха між найпершими і найславнішими молодцями в »  • мирослава: «гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? ні, радше згинути нам із голоду під плотом! » «вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна».  • з рабським ушануванням розступилися монголи перед незнайомим приїжджим, що говорив їх мовою та ще й таким певним тоном, до якого вони привикли від своїх ханів та бегадирів». 

Переказ  — усна оповідь про життєві факти, драматичні ситуації, пов'язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого (звідси і назва — переказ). найдавніші казки у всьому світі  — це  народні казки . їх особливістю є відсутність особи автора. народні казки  — це витвір усього суспільства. звичайно, що кожна казка в основі має розповідь, яку розповіла певна людина, але з з того часу ця казка як правило переказується великою кількістю людей і досить сильно змінюється.