На основі поданого уривка заповніть паспорт твору і поки над білим світом світить сонце буде, - твої думи, твої пісні не забудуть люди. 1.автор 2.назва твору 3.жанр 4.ідея

1.автор - народ 2."ой,морозе,морозенку" 3.історична пісня 4.ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.5.тема:   оспівування боротьби козаків під керівництвом морозенка з татарами.

Сусіди завели собі собаку. такого величезного, косматого, ще й чорного кольору. зустрінеш такого на вузькій стежині й страху не оберешся. моторошно навіть проходити повз їхнє подвір’я, за забором якого ховається це чудовисько породи водолаз. звати його джеком. джек уже доросла тварина, зростом майже мені по лікоть, мабуть, щоб йому зручно було при нагоді хапати мене прямо за нього. він дуже схожий на ведмедя – в нього густа мохната шерсть, наче хутро, а лапи нагадують волохаті стовпи. голова в джека наче квадрат з довгими вухами та великим носом. через те, що вуха довгі та звисають вниз, здається, що собака завжди чимось трохи засмучений. та це виявилося неправдою. коли я врешті насмілився познайомитися з джеком поближче, виявилося, що його очі ясні та ласкаві, а сам він анітрохи не злий, хоч і гавкає так гучно й моторошно, що налякає будь-кого. він дуже лагідний та дружелюбний, полюбляє гратися з палкою та бігати парковими галявинами, там, де вигул собак заборонено. побачивши знайому людину, він радісно кидається їй назустріч, махаючи своїм товстим та мохнатим хвостом. взагалі, мені здається, джек абсолютно незамінний холодними зимовими ночами у якості обігрівача. його шерсть не просто густа, а ще й має пуховий прошарок. мабуть, влітку джекові не позаздриш!

починаючи з давніх часів, люди прагнули відрізнятись один від одного. представники різних країн носили національні костюми, завдяки яким українця можна було легко відрізнити від німця, француза, грека тощо. зараз одяг — більш стандартний, хоча є безліч способів створити собі неповторний стиль. і це особливо стосується підлітків, адже саме в цьому віці нам хочеться виразити себе, підкреслити свою унікальність.спостерігаючи за натовпом, можна побачити абсолютно різних людей: дівчат із рожевим волоссям у штанях або фарбованих блондинок у міні й чоботях на «шпильках»; юнаків у чорному, з пірсингом на обличчі або милих «лялькових» хлопчиків із пишними кучерями в майже жіночому одязі їх помічаєш у першу чергу, бо вони виділяються на загальному тлі. а з кого ж складається решта? з «сірої маси»? адже є люди, які, навпаки, не хочуть, щоб їх помічали, звертали на них увагу, тому намагаються злитися з іншими, бути як усі.кожен із нас — по-своєму неповторний.білий кінь шептало - це алегорія. у цьому образі автор зображує непокірного людини, яка не хоче приймати рабську долю, бути «як всі», противиться «сірої буденності, але терпить поразку в цій боротьбі. письменник хотів показати, як під впливом повсякденного життя і суспільних умов яскрава, але слабка людська особистість втрачає індивідуальність, зраджує свої мрії, пристосовується до .