Виписать из "послання до єпископів" -метафоры -епитеты -сравнения -гиперболы -неологизмы

Напишите надо

Характеристика василя :   1)«хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…» 2)  «він свитник, хлопець дуже гарний, має гнучкий стан та на сільських дівчат і не дивиться. нібито його хазяїн хоче взятии хлопця в прийми, віддати за нього свою доньку-красуню» 3)«люблю я тебе, марусенько, усім серцем моїм, люблю я тебе більш усього на світі. не сердься на мене, не відворожуйся, не затуляй очиць твоїх білою рученькою, дай її мені сюди, нехай пригорну її до свого серденька, та тоді хоч і вмру, коли тобі невгодна щирая моя любов! » 4)«пішов у ченці і став уже дияконом печерського монастиря в києві» 5)«він і прийшов немощний та таки себе не оберігав: не слухав нікого, ськав усякої болісті і заморив себе зовсім. далі чах-чах та от неділь зо дві як і помер» характеристика марусі  1)«висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». 2)«ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече» 3)«ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням батькам, варила їжу, пряла 4)«таточку, голубчику, соколику, лебединку! матінко моя ріднесенька! утінко моя, перепілочко, голубочко! не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! не розлучайте мене з моїм василечком». характеристика наума дрота : 1)«хоч маленьке свято, а він свічечку у церкві поставить, гроші старцям роздасть» 2)«щасливе і заможне життя було в нього з настею. їх турбувало лише те, що не було дітей, і не знали вони, кому дістанеться їх добро після смерті. а в них було й воликів пар з п’ять, була і шкапа, були й батраки, було чим і панщину відбувати, і у дорогому ходити, була і нивка одна і друга, ще дідівська, а третю він сам вже купив, так було йому чим орудувати» 3)  «життя в сім’ї наума дрота проходило в повній згоді, ніколи не було сімейних чвар. він любив свою дочку, шанував дружину настю. наум був вольовий, непохитний у своїх намірах, дотримувався патріархального образу життя. всі складні питання він вирішував на свій погляд. дочка і дружина безперечно слухали його. дружина говорить: «він мені закон, а не  я йому». маруся каже: «чи здужала, чи не здужала, а коли батько каже без жартів та трохи чи й не сердитий, то треба устати». 4)батько марусі дуже релігійний, тому він і сподівається на «волю божу» «на кого ж ти нас покинула? узяла всі наші радощі з собою…» характеристика насті дрот  настя — працьовита, релігійна, любляча мати, добра і покірна. вона бажала щастя для марусі, хотіла видати її заміж за василя, але залежність від рішень чоловіка змусила покоритись його волі)

ответ:

объяснение: сивою давниною віє зі сторінок повісті і. франка "захар беркут". перед нами постають герої, які вірять у перемогу добра над злом, правди над кривдою, які живуть ідеями спільного порядкування, єдності й добра. головне для них – це інтереси громади. живуть вони в глухому селищі тухля, і очолює громаду тухольців "люблячий батько" – захар беркут.

сивий старець, "мов стародавній дуб-велетень", "поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, захар беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази". для громади він був усім: пасічником, лікарем, розумним порадником, справедливим суддею, ватажком, головою старійшин. громада важила для нього дуже багато. усе життя він , чим міг, тухольцям (та й не тільки їм). ще молодим беркут прагнув приносити користь людям, тому й вирушив на пошуки вчителя, щоб навчитися лікувати людей. але, окрім лікарських умінь, він набув ще й розуміння того, що щастя й добробут тухольської громади залежать від розумного "ведення громадських порядків, громадської спільності та дружності". тухольці побачили в ньому наймудрішу та найдостойнішу людину, тому зробили його ватажком громади. і відтоді захар беркут не знав іншого життя, як життя в ім'я інтересів громади, усе, що він робив, робив лише з погляду на добро й користь для інших. незважаючи на свій вік, захар не може сидіти склавши руки, адже, на його думку, "життя лише доти має вартість, доки чоловік може іншим".

дев'яностолітній старець, який багато бачив і багато знає, є головою та розумом громади: за його збудували дорогу, яка служила засобом зв'язку між тухольцями й мешканцями навколишніх сіл; його було переможено ворога й урятовано життя не тільки тухольської громади, але й їхніх сусідів. захар беркут виховав у людей почуття власної гідності та волелюбність. на громадській раді він відстоює права громади від князівських і боярських зазіхань, гідно тримається перед боярином тугаром вовком, який заявив свої права на тухольські землі: "мудрі права наші походять не від твого князя, а від дідів і батьків наших".

беркут – справжній патріот своєї землі. розпові тухольцям про знаки на прапорі, він закликає ніколи не здаватися й до останньої краплі крові захищати свою батьківщину від нападу монголів: "до останньої краплі крові повинна боронити громада свої свободи, свого святого ладу! " тому коли постало питання: або вихід монголів з тухольської долини, або смерть синові захара – максиму, захар беркут жодної хвилини не вагався, що треба робити. серце батька ридало, а розум говорив, що смерть максима – єдиний порятунок для тухольців.

передсмертне слово беркута – це своєрідний заповіт громаді: "доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас". слова ці мають бути заповітом і для нас та передаватися наступним поколінням.