Придумай запитання до тексту олександра олеся"згадую: так я в дитинстві "

Що поэт згадуэ у дитинстви

Навколо нас вібуваються різні події : як добрі, так і погані. зазвичай люди після невдач опускають руки, вважаючи, що втраченого не повернути. після зради коханої людини вони забувають про любов надовго або взагалі гублять можливість відчути це знову. начитавшись "правдивих" статей в газетах, починають думати, що зло стежить за ними та чекає, доки випаде гарна нагода зламати життя людині. навіщо таким бути? ви тільки зариваєте себе в землю! адже добро - це те, без чого людське життя неможливе! зрозуміло, що й вірити всім не потрібно, але на світі існує безліч добрих та чуйних людей. вміння бачити красу й доброту навколо - найважливіше в житті кожної людини.

Цитатна характеристика :   зовнішність :   «висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані».  характер: «ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече»  «ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням батькам, варила їжу, пряла  ставлення до батьків + василь :   «таточку, голубчику, соколику, лебединку! матінко моя ріднесенька! утінко моя, перепілочко, голубочко! не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! не розлучайте мене з моїм василечком».  тобто з цитатної характеристики стає зрозуміло : характер :   маруся слухняна, покірна, працьовита і релігійна, поважає своїх батьків, старанно працює. не ходила наумова донька гуляти з дівчатами ні на вулицю, ні на вечорниці й іншим не радила цього робити. у характері героїні втілюється ідеал скромності. внутрішній світ : дівчина прагне щастя. сільська дівчина маруся «викручується» перед матір’ю, соромливо приховуючи перші побачення з коханим, «як ясочка» милується своїм василечком, червоніє, «як калина», тріпочеться, «як тая рибонька», коли б їй крила, «полетіла на край світу». слухняна і покірна, маруся зважилась благати батька зглянутись на неї, не губити її щастя і видати заміж за василя. соціальний статус: майнова нерівність насамперед стала непереборною перешкодою до її одруження. сумне життя настало для марусі без василя, який пішов на заробітки, щоб звільнитися від солдатчини. вона журиться, ночей не досипає, уболіває за долю свого коханого. маруся ніжно і палко закохана, протее знаходить в собі силу волі, щоб не зустрічатись з василем до сватання без відома батьків. прощаючись із василем, який їхав на заробітки, маруся пророчить собі смерть.