Как долго готовились чернила и из чего в древнюю русь?

Первые чернила делали довольно просто: сажу смешивали с чем-нибудь клейким.  существовало множество рецептов чернил. "положите меду-патоки с грецкую горошину, а золота листов с пять или шесть". все это тщательно растиралось, и получалась жидкость, которой писали. затем мед осторожно вымывался, а золотые буквы оставались. так работали переписчики на руси. профессиональные византийские переписчики иногда тоже использовали для чернил золото и серебро. пергамент при этом окрашивали в пурпурный цвет. широко применялись чернила каштановые (из отвара кожуры зеленых каштанов) , из спелых ягод бузины и кожуры грецких орехов, даже из черники – "указ о черниле черничном" сохранился в рукописи ху1 века. чернила делали даже из грибов - так назыавемый гриб -"навозник" или "чернильный" гриб.  на смену им пришли чернила из орешков-галлов, покрывающих листья дуба. это наросты на листьях и ветвях, в которых живет личинка насекомого орехотворки. из орешков-галлов выжимали сок, смешивали с железным купоросом, добавляли немного клея – получались стойкие чернила с красивым отблеском. сохранившиеся рукописи, написанные этими чернилами, выглядят так, будто они только что вышли из-под пера. но у таких чернил был и недостаток: написанное можно было прочесть только спустя 10-12 часов, а до этого текст был бесцветным.

основними темами народних є кохання, право вибору своєї правди в житті, боротьба за кохання.в  українській поезії  , виявляючи свою жанрову спорідненість з  думою  та  романсом.  українські народні відносяться до одного з найскладніших видів усної народної творчості. складність цього різновиду пісенного жанру полягає в тому, що він увібрав в себе велику кількість схожих рис з інших сюжетних жанрів, таких як ліричні пісні, думи, билини тощо. отже дати однозначне і точне твердження терміну досить важко, оскільки границі та рамки досить розширені.основою тематики українських народних часто є фантастичні, незвичайні події.   ле якими б незвичними були події, все ж таки героями залишаються звичайні люди. дослідники цього виду творчості виділили одну суттєву особливість  — трагізм. закінчення завжди нещасливе. відтворення гострих конфліктів та емоцій в момент найвищого психологічного напруження, викликають глибокі зворушення та співчуття.сильного психологічного ефекту в українських народних досягають за зображення драматизму подій, душевних переживань та емоційних потрясінь. подібні ситуації та відчуття притаманні та знайомі кожній людині, тому і відгукувалось переживанням та співчуттям. всі зображені події, попри елементи незвичайності, можуть мати місце в житті кожної людини. персонажами є люди різних суспільних верств, оспівані події не ідеалізовані та не гіперболізовані. опосередковано чи прямо в зображене застереження чи повчання. в разі, якщо зло перемагає добро, все одно прихильність залишається на боці скривджених, тих хто не зміг за себе постояти, і вже від протилежного будується народна мораль, норми життя, виховується здатність відчувати людський біль, розчарування.

 

 

особливістю є зображення героїв сильної волі. такі характери найчастіше зустрічаються у творах драматургічних жанрів. так, у і «бондарівна» розповідається про горду дівчину, яка відмовила пану каньовському в залицянні й забажала обрати краще смерть, ніж життя з нелюбом: «ой волю ж я, пан каньовський, в сирій землі гнити. ніж з тобою поневолі на цім світі жити! » пан застрелив дівчину, а батькові дав грошей, примовляючи: «ой на ж тобі, старий бондар, таляриків бочку, — оце тобі, старий бондар, за хорошу дочку! » у і частково представлено елементи похоронного обряду: «ой поклали бондарівну на тесову лавку, поки звелів пан каньовський викопати ямку», «лежить, лежить бондарівна день та ще й годину, поки звелів пан каньовський зробить домовину» — за народним звичаєм, мрець мав відбути добу в своїй хаті. «ударили в усі дзвони, музики заграли, а вже ж дівку бондарівну навіки сховали! » — зображено обов'язковий елемент поховання молодої дівчини — музичний ід дійства. твір насичений епітетами, звертаннями, повторами, окличними реченнями. 

 

 

трагічна смерть козака оспівана в і «ой на горі вогонь горить», у якій оповідується, як козак устиг запалити вогонь на знак нападу ворогів, а сам урятуватися не зміг і тепер «,/ порубаний, постріляний./ китайкою покриваний». і тільки вірний кінь розкаже батькам про смерть сина. мова твору характеризується використанням метафор, повторів. 

життя - найдорожчий скарб.   а шанувати ту, яка нам це життя подарувала наш обов'язок. вже з дитнства ми любимо матір, бо вона пікліється про нас, догладає. ті казки, що нам їх мама розказувала, залишаються в серці , а потім ми їх переповідаємо своїм дітям.

запам'ятайте, що на всій планеті немає ріднішої людини, ніж мати. вона - найкращий товариш. тільки її ми підпускаємо так близько до своєї душі, як нікого іншого. мама - сонечко ясне, що веде нас по життю, а коли вона плаче - найстрашніше покарання для дітей. любіть свою маму і ніколи її не забувайте!