Напишіть твір"слово про похід ігорів"-перлина україни"(20-25 речень)

Українська література багата на визначні твори ліриків, драматургів, новелістів. та відрізняється особливою витонченістю українська історична література. до цього стилю відноситься перлина українського епосу - "слово про похід ігорів". у цьому творі майстерно переплітаються сюжетні лінії, тема кохання з темою боротьби за визволення. лише взявши до уваги плач ярославни", душа ніби в той час подумки з героїнею, кожний епізод, кожну сторінку, читаючи уявляєш на яву. отож, яку майстерність потрібно мати, щоб написати такий інтелектуально - визвольний твір, з елементами кохання та дружби. майстерно автор змальовує побратимство в київській русі, якого нам так не вистачає зараз.

Андрій чайковський у повісті «за сестрою» змалював трагічний період життя українського народу. татаро-турецькі завойовники нападали на міста і села, руйнували їх, палили, людей забирали в полон.сумна доля спіткала й село спасівку. в одну мить залишився павлусь без матері, діда, втратив він і любу сестру ганю: «тепер уже нікому його боронити, і він проліз поза хату і сховався в бур'яні». хоча павлусь був ще малим хлопчиком, він зрозумів, що є єдиним захисником і визволителем своєї сестри. всього довелося зазнати на довгому шляху до криму. хлопчик залишає козаків, старшого брата і батька і їде за сестрою. для цього треба було бути сміливим і відважним. таким і був павлусь. а ще він дуже любив свою сестру. коли недоля дізнався, що завзяте хлоп'я поїхало шукати сестру, сказав: «як хлопець з нього вийде цілий, то знайте, що з нього кошовий буде».довелося павлусеві зустрітися з татарами, його і продавали, і приставляли до роботи, і карали. та навіть у таких умовах він не втрачав почуття власної гідності, виявляв розум, кмітливість і винахідливість. у міру своїх сил він є козакам, які потрапили в неволю, випрошує волю своєму землякові остапу швидкому.павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. навіть девлет-гірей визнав: «добре в тебе серце, хлопче! »

Дехто має все й каже: «сьогодні нема злиднів». про ближніх вони не думають. вони не ставлять себе на місце іншого, щоб не тривожитися й не втрачати свого спокою. але з таким внутрішнім налаштуванням як вони зможуть знайти бідняка? якщо людина думає про іншого, то вона знаходить бідняка й знаходить те, у чому він має потребу. а скільки є сиріт, яких нікому погладити по голівці! люди забувають про тих, хто страждає. їхній розум зайнятий тими, хто живе розкошуючи, і з ними, а не з тими, хто страждає, вони порівнюють себе. а якби вони подумали, наприклад, про тих нещасних жителів північного епіру (албанії), які за те, що осіняли себе хрестом, по двадцять років сидять у в'язниці, у тісній камері, один на тоді люди дивилися б на речі по-іншому. страшно! ми навіть подумати про це не можемо. знаєте, що таке один на одному? і не сидячи, і не лежачи, і не і яке там вікно, добре ще, як є якась дірка в стіні1 .