Першу професійну українську театральну трупу створив восени 1882 р. в єлисаветграді: а кропивницький; б старицький; в саксаганський; г тобілевич.

    запитання:   хто створив першу професійну українську театральну трупу восени 1882 р. в єлисаветграді?     відповідь: а) м. кропивницький.    пояснення: саме восени 1882 року у єлисаветграді було відкрито театр корифеїв, засновником якого є марко кропивницький. варто відзначити, що цей чоловік володів всіма театральними професіями. з театром пов'язані так чи інакше усі прізвища, подані в запитанні, проте засновником вважається саме кропивницький. 

Осінь-чудова пора року. діти першого вересня йдуть до школи,їх переповняє   хвилювання та інтерес. синє   небо,обрамляє золоте сонечко.а легкий осінній витерець підхоплює  дівчаче волосся,заплетене в бантики, а хлопців лосхоче по рукам,які тримають духмяні квіти.скоро буде  жовтіти та опадати осіннє листя. почне холодніти.посіріле небо все частіше буде проливати сльози.всі перехожі і я будемо одягнуті у все теплішу одежу. великий сум буде парувати в повітрі,але настрій людей не зміне навідь така погода.ми будемо посміхатися та радіти кожному дню. кожна пора року чарівна.але у кожній своя особливість.осінню саме прекрасний колір листчків та перемінливий настрій природи.  

Тарас шевченко в поезії «заповіт» висловив палку любов до україни, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості:   як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на вкраїні милі  перший рядок будить в уяві образ труни, що є складовою частиною більшої цілості — високої могили, яка є точкою на більшій цілості — на широкому степу. спочатку поет ніби спокійно висловлює своє бажання бути похованим на могилі, серед широкого степу рідної україни. вірш звучить спокійно, зажурено. проте вже перші рядки підводять до сприйняття сильних, могутніх образів:   щоб лани широкополі, і дніпро, і кручі було видно, було чути, як реве ревучий.  образи тут сповнені великої сили, могутності: лани широкополі, реве ревучий. у «заповіті» дніпро символізує могутність народу. на повен голос звучить у поезії заклик до революційної боротьби проти рабства, символом якого виступають кайдани, і віра в перемогу, в те, що завтрашній день неодмінно настане, що щастя прийде тоді, коли дніпро «понесе з україни у синєє море кров ворожу».