Які художні засоби використовує поет для зображення природи у вірші тополя шевченка ( написати метафори порівняння епітети)

Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», « зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «сер­денько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б'ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», « як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».повтори: «одна, », «, пала, », «плавай, плавай, лебедонько».епітети: «біле личко», «карі », «щира правда».звертання: «легше, мамо, в труні лежати», «бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «зроби, моя пташко! ». «добре, », «і, бабусю», «плавай, плавай, лебедонько! », «скажи, моє серце! », «ма­мо доле моя! », «боже милий, боже! », «подивися, тополенько! », «рости ж, серце-», «не знайте, дівчата! », «бо не довго, чорнобриві! »

Объяснение:

Іван Іскра – хлопець, що щиро кохає Марусю. Козак, полковий обозний, звиклий до випробувань і битв.

«Таке нещастя хоч кого знеможе.

Це ж можна тут рішитися ума.

Любив же він Марусю, не дай Боже!

Тепер сидить, лиця на нім нема» (Іван Іскра на суді над Марусею).

Іван, щоб урятувати кохану від страти (за вироком суду), звертається за до до самого гетьмана Хмельницького. Коли заграли знову труби до походу, Іван відразу відгукується на поклик гетьмана, він у перших лавах, під корогвами. Для нього обов’язок – найперше і святе. Прощаючись з Марусею, він говорить:

«І знов земля кипить у боротьбі,

І знову я належу не собі».

Бобренчиха була «ненаситна! — що нагледить оком, то дзьобом так і вихопить із води».

Оця жадібність, ненаситність і зробили нестерпним життя її чоловіка, «він притих, заборсався в землі. Та й став домашніх хоругов хорунжим». І не те, щоб Бобренки бідували: «Але й жили! Душили копійчину. Удві душі робили без спочину». Оце й усе, чого хотіла мати Гриця у житті, добро для неї було поняттям матеріальним. Вона й сина свого — Гриця — майже не бачила, бо все воювала «за курку, за телицю, за межу».

Історична сюжетна лінія це події які пов'язані з вибором гетьмана на "Чорній раді" в Ніжині ,поразка Сомка, Шрама та їх прихильників .

Любовна,романтична причому вона складніша,ніж звичайний любовний трикутник.

Тут Леся, а з другого боку — Петро, гетьман Сомко, відчайдушний козак-запорожець Кирило Тур, історія з викра­данням, відмова Тура від Лесі. П. Куліш будує сюжет у хроноло­гічному плані, події розгортаються послідовно, наче ланцюжок, у якому одна ланка закономірно пов’язана з другою.

Объяснение: