Спорідненість пєси карпенка карого мартин боруля з комедією міщанин шляхтич

спорідненість цих творів полягає у тому, що головні герої вихідці із простого люду, які намагались стати дворянами, підвисти свій соціальний статус. але що у творі "мартин боруля", що у "міщанин шляхтич" обоє дійшли до крайнощів, почали зходити з розуму. заради своїх амбіцій і бажань вони мало не зламали долі близьких їм людей, зробили багато помилок. в обох творах у головних героях яскраво виражена алчність, меркантильність.

предлагаемая ныне читателю книга преподобного петра составила в свое время третью часть славянского («паисиевского») добротолюбия. об этой книге преподобный паисий величковский писал архимандриту софрониевой рождественской пустыни феодосию: «увидев < книгу петра > , я преисполнился такой неизреченной духовной радости, что и сказать не могу; ибо я подумал, что сподобился узреть на земле небесное сокровище».          в своих творениях преподобный петр синтезировал духоносные откровения святых отцов и подвижнический опыт старцев. «в нем виден по собственному опыту ясно дознавший истины внутренней жизни, уразумевший множество тонких сетей, окружающих внутреннюю и внешнюю деятельность христианина- и потому неложно указывающий путь другим, желающим подвизаться»,— пишет о преподобном первый переводчик его сочинений на язык архимандрит ювеналий (половцев).          неудивительно, что книгу петра называют «сокровищницей видений, собранием духовных вместилищем божественного познания и кратким изложением священного трезвения», собственно говоря, «малым добротолюбием».          при подготовке текста творений петра были использованы как греческий оригинал, так и славянский перевод преподобного паисия величковского. 

Уземлянці, де зібралось приблизно 30 чоловік іван добробут питає капітіна петра колодуба про його «внутрішній секрет». петро відповідає, що його змінив відступ через десну, коли він познайомився зі старими ді – рибаками. вони відступали вже декілька днів і були останніми хто мав перейти через десну. переправити їх мали два діди- савко і платон. всю дорогу діди між собою обговорювали відступаючих, що вони мали нову форму та не були справжніми солдатами, адже відступали. діди казали, що справжні солдати мають захищати свій край і людей, а не тікати від смерті, так як кому судилося померти, то смерть його кругом наздожене. на заперечення троянди платон відказав йому, що в того мала душа, якщо страх більший ніж ненависть до ворога. дід платон на прощання сказав колодубу, що не тими вони сповнені емоціями, що в них має бути не жаль та скорбота, а ненависть до ворога і презирство до смерті, адже перемагають горді, а не жалісливі. саме ці слова змінили петра і зробили тим, ким він зараз став. тепер у петра є тільки бажання після війни побачили діда платона, та іван добробут сказав, що цьому вже не бути. коли всі відступаючі пішли, німці сказали перевести їх також через десну, і коли вони вже були посеред річки, діди попросили один у одного пробачення і втопили німців, себе і човни. вижив лиши один іван добробут – він був онуком діда савки. петро, а з ним і інші солдати встали, преклонили коліна і мовили: «готові на будь-який огонь! ».

  довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua