Спасайте завтра нужно ! творчість григорія сковороди

Пісні та фабули de libertate fabula fabula de tantalo фабула разговор о премудрости все лице морщиш, печалей всегда ты похвала астрономіи о delicati blanda etc in natalem jesu est quaedam maerenti flere voluptas quid est virtus? epigramma similitudines ex virg(ilio) 2 aeneid(a)e in natalem basilii tomarae in natalem bilogrodensis episcopi de sacra caena, seu aeternitate de umbratica voluptate басни харьковскія басня 1. собаки басня 2. ворона и чиж басня 3. жаворонки басня 4. голова и тулуб басня 5. чиж и щиглик басня 6. колеса часовіи басня 7. орел и сорока басня 8. голова и тулуб басня 9. мурашка и свинья басня 10. двѣ курицы басня 11. вѣтер и філософ басня 12. оселка и нож басня 13. орел и черепаха басня 14. сова и дрозд басня 15. змія и буфон басня 16. жабы басня 17. два цѣнныи камушки: алмаз и смарагд басня 18. собака и кобыла басня 19. нетопыр и два птенца  — горлицын и голубинин басня 20. верблюд и олень басня 21. кукушка и косик басня 22. навоз и алмаз басня 23. собака и волк басня 24. крот и линкс басня 25. лев и обезьяны басня 26. щука и рак басня 27. пчела и шершень басня 28. оленица и кабан басня 29. старуха и горшечник басня 30. соловей, жаворонок и дрозд трактати. діалоги убуждшеся видѣша славу его (1765–1766) (прокинувшись, побачили славу його) да лобжет мя от лобзаній уст своих! (1765–1766) (хай цілує мене поцілунками уст своїх! ) начальная дверь ко христіанскому добронравію (1766) (вступні двері до християнської добронравності) наркісс. разглагол о том: узнай себе (1767) (наркіс. розмова про те: пізнай себе) симфоніа, нареченная книга асхань о познаніи самого себе (1767) (симфонія, названа книга асхань, про пізнання самого себе) бесѣда, нареченная двое, о том, что блаженным быть легко бесѣда 1-я, нареченная observatorium (сіон) бесѣда 2-я, нареченная observatorium specula (еврейски  — сіон) діалог, или разглагол о древнем мірѣ (1772) (діалог, або розмова про давній світ) разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни [разговор дружескій о душевном мирѣ]укр. розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті (1773–1774) /інше web-джерело/ кольцо (кільце. дружня розмова про душевний світ) (1773–1774) разговор, называемый алфавит, или букварь мира (розмова, звана алфавіт, чи буквар світу) (1774) книжечка, называемая silenus alcibiadis, сирѣчь икона алківіадская (израилскій змій) книжечка о чтеніи священн[аго] писанія, нареченна жена лотова брань архистратига михаила со сатаною о сем: легко быть благим пря бѣсу со варсавою еродій (вдячний еродій) убогій жайворонок (вбогий жайворонок) діалог. имя ему  — потоп зміин

ОЛЕНА ТЕЛІГА

(1907—1942)

Справжнє ім'я — Олена Іванівна Шовгенева.

Олена Іванівна Шовгенева народилася 21 липня 1907р. в сім'ї інженера-гідротехніка професора І. Шовгенева (Теліга — це прізвище чоловіка Олени Іванівни, яке вона взяла після одруження). У 1917 р. після Лютневої революції родина Шовгеневих повернулась до Києва, де батько став міністром Української Народної Республіки. Протягом 1917—1919 pp. Олена навчалась у гімназії Дучинської. У 1919р. після наступу більшовиків Центральна Рада змушена була залишити Київ, а разом з нею виїхав І. Шовгенів, який оселився з родиною в Чехії, згодом ставши ректором Української господарської академії в Подєбрадах.

У 1929 р. Олена закінчила історико-філологічний факультет Високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова, того ж року вийшла заміж за кубанського козака Михайла Телігу.

Протягом 1929—1939 рр. разом з чоловіком вона жила і працювала у Варшаві, беручи активну участь у громадському житті. У 1932р. Олена почала активно співпрацювати з «Вісником» Д. Донцова.

У 1939—1941 pp. у Кракові вона очолювала літературно-мистецьке товариство «Зарево» і під керівництвом О. Ольжича працювала у Проводі ОУН (організації українських націоналістів). 22 жовтня 1941 р. у складі однієї з похідних груп ОУН Олена Теліга поїхала до Києва, де, незважаючи на небезпеку, взяла участь у заснуванні Української національної ради. О. Теліга як член референтури культурної комісії створила «Спілку письменників», заснувала і редагувала журнал «Літаври» (1941 —1942), який знаходився під постійним наглядом фашистів. О. Ольжич намагався переконати О. Телігу виїхати з міста, але вона категорично відмовлялася, мало того, знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове засідання, де й була заарештована.

9 лютого 1942 р. Олену Телігу арештувало гестапо.

Мої враження від твору «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9»

За жанром цей твір - пригодницька науково-фантастична повість. Цей твір мені дуже сподобався, адже авторка у ньому торкається важливих проблем.

Головний герой - хлопчик Клим, справжній боягуз. Проте він вступає в Таємне Товариство Боягузів, у якому він бореться проти свого страху.

На початку твору Климко боявся кактуса він втікав від нього і коли в ночі хлопчик біг від Сашка він потрапив в ТТБ що означало таємне товариство боягузів. спочатку Климко не розумів , що це і боявся вступати туди . Але він наважився і вступив. Із героїв мій улюблений це Климко.

Сподобався він мені тим , що хлопчик був спочатку боягузом , а потім вже поступово ставав сміливішим , відважнішим.

Пригоди цього твору дуже зацікавлюють.

Найбільше я здивувалася коли дізналась що бабуся є одним з агентів ТТБ.Та коли батьки хлопця теж знали про це та тому вибрали розкопки пірамід)