Зовнішність героїв твору івана франка , , захар беркут, , максима беркута мирослави захара берута тугара вовка

Токо про макса   у великому гірському селі тухля живе сивий чоловік захар беркут. у тухольській громаді його дуже поважають, прислухаються до думок. захар уміє говорити, як ніхто інший, він один може так точно й влучно висловити думки всієї громади.                    цікаво те, що маючи такі надзвичайні лідерські здібності, він не прагне влади над громадою, а лише дає цінні й розумні поради. саме так говорить про свого батька син захара — максим: «але мій батько досвідний чоловік і радо служить громаді. як він говорить на раді громадській, так не зуміє ніхто в цілій верховині. громада слухає батькової ради, але власті батько мій не має ніякої й не жадає її».                    захар беркут був найстаріший віком у всій тухольській громаді, адже йому вже дев'яносто літ. він батько восьми синів, і троє з них сиділи вже разом з ним між старцями. але не лише своїм поважним віком заслужив він таку честь — бути ватажком, він відрізняється винятковою мудрістю й практичністю розуму. «високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, захар беркут був правдивим образом тих давні провідників цілого »                    цікаво і те, що, незважаючи на свою старість, цей чоловік був ще досить сильний, продовжував працювати в садибі й на пасіці. усі тухольці постійно дивувались його знанням у садівництві, а він радо і передавав свої знання кожному, хто цього хотів. «а вже найбільшим добродієм уважали тухольці захара беркута за його лі лучалися каліцтва, рани, на які, певно, ніякий знахар не вмів так скоро і так гарно зарадити, як захар беркут». 

Відповідь:

Компоозиція твору "Неймовірні пригоди Івана Сили"

Експозиція: приїзд Івана до столиці з метою знайти роботу та самореалізуватися

Зав’язка: тренування героя в доктора Брякуса, встановлення першого рекорду, родота в цирку мадам Бухенбах

Кульмінація: виборювання Іваном титулу найсильнішої людини світу

Розв’язка – вимушений розпад цирку Бухенбах

--------------------------------------------------------------------------------------------

Тема: розповідь про Івана Фірцака – людину неймовірної сили.

--------------------------------------------------------------------------------------------

Ідея: Показати на прикладі життя Івана Сили: як ставити мету та як її  досягти

поштовхом до написання роману стала подорож панаса мирного від полтави до гадяча. 1874 року у журналі «правда» письменник опублікував нарис «подоріжжя од полтави до гадяча», який і був покладений в основу майбутнього роману. почута від візника розповідь про «відомого чи не на всю губернію розбишаку» гнидку, що був засуджений на каторжні роботи, зосталася в пам'яті, «як здоровенний іржавий цвях, забитий в білу стіну його споминів». найбільше ж дивувало панаса мирного те, що люди не засуджували вчинків гнидки, а навпаки співчували йому, називали його нещасним чоловіком.

робота над романом тривала чотири роки: з 1872 до 1875. немає жодних свідчень про те, чи збирав панас мирний додаткові відомості про василя гнидку. вочевидь, головний персонаж твору  — нечипір вареник (чіпка)  — вигаданий персонаж, якого автор поселив у селі піски гетьманського повіту на полтавщині. село піски існувало насправді, проте знаходилося воно у гадяцькому повіті, а гетьманський  — вигаданий письменником.

готовий рукопис повісті рудченко надіслав братові іванові, який тоді працював під літературним псевдонімом іван білик, був відомим фольклористом і літературним критиком. той загалом схвально оцінив сюжет роману, проте зробив деякі суттєві зауваження. всього редакцій роману було шість. уже після третьої редакції, поради івана білика переросли у співпрацю з панасом мирним, спрямовану на вдосконалення твору.

остаточний варіант роману не зміг вийти друком в україні. він був надрукований лише 1880 року у женеві за сприяння михайла драгоманова.