Тема і ідея твору "гуси-лебеді летять"

    тему та ідею твору "гуси-лебеди летять" стельмаха пропоную визначити так:       тема: розповідь про життя на селі у першій половині двадцятого століття та власне дитинство стельмаха.     ідея: кожна людина повинна мати повагу до рідної землі, вміти бачити її особливу красу. 

Кінь шептало – головний герой твору під назвою «білий кінь шептало». незважаючи на те, що автор використав образ коня, він наділив його рисами і характеристиками, які, як правило, характерні для людей, а не тварин. думається, що такий літературний прийом цілком вийшов, бо в кінцевому підсумку на виході алегоричний образ білого коня на ім’я шептало вийшов досить сильним і ефектним, він недалеко пішов від образу людини. образ має безліч цікавих людських якостей і піднімає деякі проблеми життя людини. перше, що обов’язково необхідно сказати про цього коня, це те, що він не був звичайною твариною, такою же, як і інші коні. він володів білим кольором. як відомо, колір має велику важливість для коня, адже білі коні є великою рідкістю і дуже рідко використовуються для роботи, особливо такої важкої, яка була доручена коню шептало. тим не менш, кінь все-таки використовувався для найважчої роботи. його зовсім не шкодували господарі, за найменшу помилку його нещадно били, тим самим показуючи, що він нічим не краще, ніж інші тяглові коні, хоча насправді він був багатьом кращим, ніж вони. звичайно, все це суттєво впливало на коня і створювало на нього вельми негативний ефект. друге, що важливо сказати про цього коня, це те, що незважаючи на свій статус, який не відповідав тому, чого кінь заслуговував, насправді він був дуже примхливим і волелюбним. одного разу він показав свій сильний характер і втік від своїх господарів, коли вони зовсім жорстоко стали з ним поводитися. це можна було вважати справжнім кінським подвигом, адже шептало провів кілька днів на повній свободі і повною мірою насолодився нею. втім, надалі виявилася і інша частина характеру коня шептало – він був дуже відповідальною істотою. пробувши кілька днів на волі, він став замислюватися, як там поживає його господар, чи не дуже йому важко обходитися без шептала в господарстві. після цього кінь прийняв рішення повернутися в стійло. таке рішення показує, що цей образ є багато в чому також і суперечливий, що має, так би мовити, подвійну мораль. як би там не було, але насправді таких розумних коней в природі не існує. всім цілком зрозуміло, що автор цього твору хотів показати в образі коня людину, яка займається не своєю справою. так часто буває, що люди починають займатися чимось певним, звикають до стабільності, а потім вже не можуть займатися чимось іншим, тому що бояться втратити існуючу стабільність. хочеться порадити таким людям не боятися і не повторювати помилок коня шептало, який повернувся назад в стійло і напевно надалі гірко пошкодував про свою сумну долю.

співцем чудової української природи можна назвати григора тютюнника. у його творах чимало майстерних описів краєвидів рідної землі. письменник тонко підмічає стан навколишнього світу. через описи картин природи митець передає душевні переживання своїх героїв. не є виключенням і оповідання григора тютюнника «дивак». вже з перших рядків цього невеликого твору ми потрапляємо до зимового світу, в якому живе маленький школярик олесь, за його вчинками і думками починаємо розуміти добрий, лагідний характер хлопчика, його мрійливість, художню уяву. олесь любить малювати на снігу. інші діти простують до школи і не помічають, що сніг, наче білий чистий аркуш паперу, на якому можна створити картину оточуючого світу. олесь не просто йде собі в школу. на цій, ніби й недовгій дорозі, з ним трапляються різноманітні пригоди. він відкриває для себе чимало цікавого, дослухається до ніжних струн природи.

для передачі почуттів свого героя автор знаходить лаконічні образи, точні слова, за якими розгортаються дивні картини. для олеся дятел, що порядкує в бору, не просто звичайна пташка. він — дроворуб. бо й справді, чимось схожі ритмічні дятлові поцокування на рухи чоловіка, що рубає дрова. і тріски летять від дерева так само, як від сокири дядька-дроворуба.

достатньо невеликого опису про те, як прислухається хлопчик до звуків, що линуть десь із самого стовбура сосни, коли він підгортає і натоптує чобітком сніг під коріння, щоб зрозуміти: олесь не тільки милується природою, любить її, він прагне захистити навколишній світ, зберегти дерево, що вмирає.

природа йому віддячує за доброту. вона розмовляє із хлопчиком, винагороджує його допитливість. мало в кого з’явиться бажання лежати на холодному льоду та вдивлятися крізь нього у воду. але тільки не в олеся. чи й справді так є, чи тільки йому ввижається підводне царство, але хлопчик бачить крізь товщу льоду дивовижний світ. у ньому карасик стає дядьком, з яким можна привітатися. щука — це хижа чорна блискавка, яка нищить маленьку рибинку. олесь не любить зла. саме тому він з усієї своєї дитячої сили б’є по льоду, щоб врятувати пліточку.

навіть шкільний дзвоник не може відірвати хлопчину від уявного світу, в якому йому цікаво і затишно. йому важко сприймати сувору шкільну дійсність, в якій треба малювати нудного перегнійного горщечка. тому олесь відстоює своє право на мрію і красу. з-під його олівця народжується зваблива частинка природи: дятел, якого бачив по дорозі до школи.

таке тонке відчуття дитиною ніжних струн природи в оповіданні й інші художні описи. для олесевого допитливого ока синички не літають, а пурхають, горобці — вовтузяться.

хлопчика називають у селі диваком. але це тому, що люди не розуміють яскравого неповторного світу, в якому він живе. їм ближчі земні прагматичні бажання. для дядьків більше важить не стогін вільх, що тривожить душу, а те, що риба в ятір піде. дідові прокопові здається, що він вчить онука правильній житейській мудрості пробиватися вперед: того ліктем штовхнути, того «почтом». але у хлопчини інший шлях. він пізнає життя через природу, намагається зрозуміти її одвічні таємниці. для нього це — найвища мудрість.

сподобався твір? збережи в закладках - » точність і лаконізм описів природи, їх роль в оповіданні «дивак». це не складно, зате не втратиш!